П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоВолкова О.Ф., суддів:Гриціва М.І., Гуменюка В.І., Кривенди О.В., Лященко Н.П., Маринченка В.Л., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Сімоненко В.М., Терлецького О.О., Яреми А.Г., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
за участю представників: третьої особи - ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., Національної асоціації адвокатів України - Романенко Я.М., Омельченко С.Г., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - КДКА) Закарпатської області, треті особи: Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (далі - ВКДКА), ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а:
У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 28 березня 2014 року та зобов'язати знищити дисциплінарну справу, яка містить персональні дані про позивача.
На обґрунтування позову зазначив, що у березні-квітні 2013 року Дисциплінарна палата КДКА Закарпатської області здійснювала обробку (розповсюдження, реалізацію, передачу) персональних даних щодо діяльності позивача на посаді голови КДКА Чернігівської області незаконно. На підставі оброблених персональних даних рішенням Дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області від 28 березня 2014 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 1 рік. Вважає такі дії відповідача та винесене рішення протиправними.
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 2 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2014 року, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення Дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області від 28 березня 2014 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Задовольняючи позов частково, суди виходили з того, що відповідачі не надали достатніх аргументів та доводів, які б свідчили про правомірність рішення КДКА Закарпатської області від 28 березня 2014 року.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 травня 2015 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 2 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2014 року скасував, а провадження у справі закрив.
Приймаючи таке рішення, суд касаційної інстанції вказав, що вимоги позивача належить розглядати в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач не є особою, що проходить публічну службу чи має намір проходити таку службу, а відповідна КДКА не є суб'єктом владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а відтак справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 КАС є підставою для закриття провадження у справі.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС, ВКДКА, посилаючись на неоднакове застосування частини першої статті 2 та пунктів 1, 7 частини першої статті 3, статті 17 КАС та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж самої норми права позивач надав рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зокрема, від 30 жовтня, 12 грудня 2013 року, 29 січня, 2 квітня 2014 року, у яких касаційний суд дійшов висновку, що ВКДКА є носієм публічного інтересу та наділена владними повноваженнями, а спір про визнання дій незаконними, скасування рішення, припинення дисциплінарного провадження є публічно-правовим та підлягає вирішенню за правилами КАС.
Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
За змістом статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.
За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 3, 15 ЦПК).
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до статті 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС).
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4 КАС).
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб'єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.
Згідно з частиною другою статті 59 Конституції України для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Статтею 2 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатура - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Разом з тим, згідно з частиною п'ятою статті 50 Закону № 5076-VI кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури делеговані повноваження приймати рішення про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Отже, відносини, що виникли між адвокатом ОСОБА_1 та КДКА Закарпатської області з приводу застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю, є публічно-правовими, а спір - адміністративно-правовим, який відповідно до статті 2 КАС є предметом розгляду адміністративних судів у порядку адміністративного судочинства.
Сервисы для юристов