П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 квітня 2015 року м. Київ
Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого суддів: Барбари В.П., Берднік І.С., Гуля В.С., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Потильчака О.І., Шицького І.Б., -
за участю представників:
Генеральної прокуратури
України - Гнатюка М.М.,
товариства з обмеженою відповідальністю
"Малинівський склозавод" - Аргунова В.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від
24 грудня 2014 року у справі № 922/2610/14 за позовом Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Малинівської селищної ради, Державної екологічної інспекції у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" про стягнення
584 326,51 грн,
в с т а н о в и л а:
У червні 2014 року Харківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Малинівської селищної ради та Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" (далі - ТОВ "Малинівський склозавод") про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного видобування підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами у період із 8 серпня
2011 року по 20 червня 2012 року, у розмірі 584 326,51 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 2 вересня
2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду
від 3 листопада 2014 року змінено мотиви відмови у позові.
Вищий господарський суд України постановою від 24 грудня 2014 року залишив без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 3 листопада 2014 року та рішення господарського суду Харківської області від 2 вересня 2014 року.
У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 24 грудня 2014 року з підстав, передбачених пунктом 1 статті
11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заступник Генерального прокурора України, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 23 Кодексу України про надра, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах при вирішенні аналогічних судових справ, просить скасувати постанову Вищого господарського суду України
від 24 грудня 2014 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 3 листопада 2014 року, рішення господарського суду Харківської області від 2 вересня 2014 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
На обґрунтування неоднаковості застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права заступник Генерального прокурора України долучив до поданої заяви копії постанов Вищого господарського суду України від 3 червня 2013 року у справі
№ 5011-6/12956-2012, від 12 листопада 2013 року у справі
№ 5002-23/3195-2012, від 17 вересня 2014 року у справі № 910/23283/13.
Ухвалою від 23 лютого 2015 року Вищий господарський суд України допустив справу № 922/2610/14 до провадження Верховного Суду України.
Сервисы для юристов