ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року
м. Київ
справа № 755/21681/24
провадження № 61-1442св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління Національної поліції у м. Києві,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року у складі судді Гончарука В. П. та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року у складі колегії суддів: Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М. Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - ГУ НП у м. Києві), в якому просив суд: скасувати арешт на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 9795937, зареєстрованого 05 травня 2010 року за № 9795937, реєстратором: Одинадцята київська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова від 20 квітня 2010 року, Оболонське РУ ГУ МВС України в м. Києві, слідчий СВ Гаврилюк І. Д., об`єкт обтяження 1/3 частини квартири, адреса: АДРЕСА_1 власник: ОСОБА_1 , заявник: Оболонське РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Позовну заяву мотивував тим, що під час внесення відомостей до Державного реєстру речових прав укладання правочину, йому стало відомо, що 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка йому належить йому на підставі свідоцтва про право власності на житло, знаходиться під обтяженням на підставі постанови від 20 квітня 2010 року Оболонського РУ ГУ МВС України, слідчий ОСОБА_2 кримінальна справа № 05-19068, реєстратор: Одинадцята київська державна нотаріальна контора.
23 жовтня 2024 року від Оболонського УП ГУНП надійшов лист, де повідомлялось, що кримінальна справа № 05-19068, яка порушена 28 березня 2010 року за частиною другою статті 176 Кримінального кодексу України (далі - КК України), 29 квітня 2010 року направлена до суду з обвинувальним актом щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
01 листопада 2024 року від Оболонського районного суду міста Києва надійшла копія постанови про накладення арешту на майно та копія постанови Оболонського районного суду м. Києва. В постанові про накладення арешту зазначено, накласти арешт на 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 без зазначення анкетних даних.
Згідно з постановою Оболонського районного суду міста Києва від 15 червня 2010 року, судом розглядалася кримінальна справа № 1-509/2010 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наголошував, що згідно з паспортними даними він як позивач у цій справі та власник вказаного нерухомого майна, на яке було накладено арешт в рамках цієї кримінальної справи - народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Слідчий СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Гаврилюк І. Д. помилково в постанові не зазначив анкетні дані ОСОБА_1 та наклав арешт на 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , що належить йому - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 25 жовтня 2024 року є особою, стосовно якої: відомості про притягнення до кримінальної відповідальності - відсутні, відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості - відсутні, відомості про розшук - відсутні.
Згідно з інформаційною довідкою від 14 листопада 2024 року № 403766265 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_1 , тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 9795937, зареєстровано 05 травня 2010 року за № 9795937, реєстратором: Одинадцята київська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова від 20 квітня 2010 року, Оболонське РУ ГУ МВС України в м. Києві, Слідчий СВ Гаврилюк І. Д., об`єкт обтяження: 1/3 частини квартири, адреса: АДРЕСА_1 власник: ОСОБА_1 , заявник: Оболонське районне управління МВС України в м. Києві, постанова та супровідний лист від 05 травня 2010 року № 1390/2-32.
З урахуванням викладеного, позивач просив суд скасувати арешт, який помилково був накладений вказаною постановою Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві на частку його квартири. Наголошував, що він не перебував під слідством і судом і до кримінальної відповідальності, а ні по цій справі, а ні по іншій справі не притягувався.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано арешт нерухомого майна, накладений відповідно до постанови Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 20 квітня 2010 року на 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 : номер обтяження 9795937, зареєстрованого 05 травня 2010 року.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачу на праві власності належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_2 , на яку накладено арешт постановою слідчого від 20 квітня 2010 року. Кримінальна справа, у межах якої було накладено арешт, розглядалася стосовно ОСОБА_1 , 1979 року народження, тоді як позивач є ОСОБА_1 , 1989 року народження, а його анкетні дані не збігаються з анкетними даними особи, щодо якої здійснювалося кримінальне провадження. Позивач раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку, що накладений арешт безпідставно обмежує права позивача як власника спірного майна, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом скасування такого арешту, оскільки іншим способом відновити його порушені права неможливо.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року апеляційну скаргу ГУ НП у м. Києві залишено без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень та ухвалив законне та обґрунтоване рішення по суті позовних вимог. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та не впливають на його законність.
Сервисы для юристов