ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 367/9816/21
провадження № 61-12408св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_3 , на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 19 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2023 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання звільнення незаконним, зміну формулювання звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та вихідної допомоги, а також відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що з 25 жовтня 2018 року вона працює на посаді фахівця з ландшафтного дизайну у ФОП ОСОБА_4 . У зв`язку із карантинними обмеженнями (COVID-19) у квітні 2020 року їй було запропоновано продовжувати працювати в дистанційному режимі, віддалено від робочого місця, а не в офісі, як це було раніше. За цей період вона продовжувала працювати, отримувала завдання через засоби мобільного зв`язку та направляла результати виконаної роботи на електронну пошту. Іноді за таку роботу вона отримувала премію. Однак, виплата заробітної плати припинилася, як пояснював роботодавець, через тимчасові фінансові труднощі, у тому числі, зменшення клієнтів з огляду на пандемію в державі.
У вересні 2021 року вона вирішила звільнитися із займаної посади, тому 08 вересня 2021 року написала відповідну заяву, вказавши прохання вислати їй трудову книжку. Після цього їй зателефонувала бухгалтер та повідомила, що її було звільнено ще у квітні 2020 року, а тому її заяву від 08 вересня 2021 року не розглядатимуть. Переписувати заяву на звільнення минулою датою, як запропонував бухгалтер, вона відмовилась. Фактично її заяву про звільнення за власним бажанням від 08 вересня 2021 року не було задоволено, не видано відповідний наказ про звільнення, їй не було повернуто трудову книжку, не компенсовано невикористані дні відпустки, не виплачено заборгованість по заробітній платі. Тобто, вона продовжувала обіймати посаду та вважатись працівником у ФОП ОСОБА_4 , за що їй навіть було виплачено премію у розмірі 10 000,00 грн, що підтверджує існування трудових відносин між нею та роботодавцем.
Однак, з квітня 2020 року відбулось і триває порушення щодо неї відповідачем норм трудового законодавства, так як заробітна плата роботодавцем не виплачується у строки, встановлені статтею 24 Закону України «Про оплату праці», їй не відшкодовано частину невикористаної відпустки, не ознайомлено з жодним наказом, на її вимогу не повідомлено про розміри і види виплат, розміри і підстави відрахування, не проведено індексацію заробітної плати та компенсацію її частини за затримку її виплати, всі її усні та письмові звернення ігноруються роботодавцем, що вказує на істотне порушення відповідачем вимог законодавства про працю та умов трудового договору.
29 листопада 2021 року вона написала заяву роботодавцю з проханням звільнити її з наступного робочого дня після отримання такої заяви, з займаної посади за частиною третьою статті 38 КЗпП України (роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору), а також виплатити їй вихідну допомогу та повернути трудову книжку. Вказану заяву відповідачем було отримано 02 грудня 2021 року, однак листом від 03 грудня 2021 року відповідач повідомила про те, що її було звільнено у квітні 2020 року, начебто за усною домовленістю, за угодою сторін за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України. Одночасно з листом вона отримала трудову книжку, де є запис про її звільнення 30 квітня 2021 року за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України відповідно до наказу № 3004/01 від 30 квітня 2021 року.
Посилаючись на те, що вона не писала заяви та будь-якої письмової згоди щодо звільнення саме 30 квітня 2021 року не висловлювала, з наказом про звільнення № 3004/01 від 30 квітня 2021 року не ознайомлена, вважала, що відповідач не мала права звільняти за угодою сторін, а тому таке звільнення є незаконним, а наказ № 3004/01 від 30 квітня 2021 року підлягає скасуванню. Відповідно, трудові правовідносини сторін тривали до 03 грудня 2021 року - наступного дня після отримання роботодавцем її заяви про звільнення за власним бажанням за частиною 3 статті 38 КЗпП України і саме з цієї дати необхідно було видати наказ про звільнення, до цієї дати нараховувати заробітну плату, розраховувати компенсацію за невикористану відпустку та здійснити виплату вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку.
Також вона зазнала моральних страждань, оскільки тривалий час (з квітня 2020 року) не отримувала заробітну плату, з метою захисту своїх прав вимушена була звернутись до адвоката за правничою допомогою, до правоохоронних органів із заявою про злочин, до ГУ Держпраці у Київській області, вести тривале листування та направлення вимог до відповідача, які залишені без реагування. Розлад стану здоров'я, погіршення самопочуття, приниження честі і гідності, звинувачення її зі сторони відповідача у скоєнні порушення, начебто, що вона не віддає пароль до електронного ящика, протиправно вчинений запис в трудовій книжці про звільнення за угодою сторін у квітні 2021 року, якого фактично не було, істотне порушення трудових прав працівника - все це завдало їй втрат немайнового характеру, вимагало від неї додаткових зусиль для організації нормального життя та відновлення своєї репутації.
Уточнивши позовні вимоги, просила суд:
визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади фахівця з ландшафтного дизайну за угодою сторін (пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП України) згідно наказу № 3004/01 від 30 квітня 2021 року;
Сервисы для юристов