ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 152/188/22
провадження № 61-16586св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Шаргородська міська рада Жмеринського району Вінницької області,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Грушкою Жанною В`ячеславівною , на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 06 червня 2023 року у складі судді Славінської Н. Л. та постанову Вінницького апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Берегового О. Ю., Ковальчука О. В., Панасюка О. С.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визначення способу участі батька у вихованні дитини та встановлення графіка зустрічей з дитиною.
Позовна заява мотивована тим, що 09 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрований шлюб, у якому народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 30 липня 2014 року у справі № 152/1148/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 700,00 грн щомісяця, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 01 липня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 11 лютого 2015 року у справі № 152/113/15-ц шлюб між подружжям розірваний. Дитина - ОСОБА_5 залишився проживати з матір`ю.
Позивач вказав, що любить свого сина та бажає спілкуватися з ним і виховувати його. Фактично впродовж всього часу з моменту розірвання шлюбу позивач брав участь у вихованні та утриманні дитини. Однак, у подальшому відповідач одружилася та переїхала до Сполучених Штатів Америки. На кожний перетин кордону дитини позивач надавав свою згоду і спірних питань між сторонами не виникало, оскільки батько з сином постійно підтримували зв`язки через відеозв`язок та кожного приїзду дитини в Україну.
У черговий раз 18 червня 2021 року позивач надав свою згоду на тимчасовий виїзд дитини за кордон України у супроводі матері до Турецької Республіки з метою відпочинку та оздоровлення в період з 25 червня 2021 року по 05 липня 2021 року та до Сполучених Штатів Америки з метою тимчасового проживання в період з 08 липня 2021 року по 03 грудня 2022 року.
Як стало відомо позивачу, влітку 2021 року відповідач повернулася на територію України та змінила, без згоди позивача, прізвище дитини ОСОБА_5 на прізвище свого нового чоловіка, з яким уклала шлюб, та виїхала до Сполучених Штатів Америки.
Після виїзду влітку 2021 року до Сполучених Штатів Америки відповідач спочатку стала обмежувати, а потім перешкоджати участі позивача у вихованні сина, не відповідає на телефонні дзвінки, не надає інформацію про розвиток та стан здоров`я дитини, тобто перешкоджає побаченню та спільному проведенню дозвілля з сином.
Сервисы для юристов