ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2026 року
м. Київ
справа № 708/363/24
провадження № 61-15022св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 08 травня 2024 року, додаткове рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 21 травня 2024 року, ухвалені під головуванням судді Івахненко О. Г., та постанови Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року у складі колегії суддів Василенко Л. І., Карпенко О. В., Новікова О. М.
у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», банк).
У позовній заяві вказував, що працює в АТ КБ «ПриватБанк» з 2010 року
та, на момент звернення до суду із цим позовом, обіймає посаду керівника відділення у центральному макрорегіоні відділення «Черкаське № 18».
ОСОБА_1 посилався на безпідставність застосування відповідачем відносно нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оформленого наказом
від 02 січня 2024 року № E.DN-ПБУР-8303423.
На думку позивача, підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні, оскільки скріншоти були надіслані його адвокату та використовувалися виключно як докази в іншій судовій справі щодо оскарження попередніх дисциплінарних стягнень. Зазначені матеріали не містили відомостей про рахунки клієнтів чи іншу інформацію, що становить банківську таємницю, а тому не можуть розцінюватися як її розголошення.
Позивач стверджував, що відповідач не довів наявності в його діях складу дисциплінарного проступку, зокрема винної та умисної поведінки, яка б стала підставою для застосування догани.
Крім того, позивач посилався на порушення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки про відповідний інцидент банку стало відомо 24 листопада 2023 року, а не 28 листопада 2023 року, як зазначено в наказі. Також наказ не був належним чином вручений йому для ознайомлення.
Окремо позивач зазначає, що обраний вид дисциплінарного стягнення не відповідає внутрішнім нормативним актам банку, згідно яких у разі вчинення дисциплінарного проступку вперше до працівника банку застосовується додатковий захід реагування - звернути увагу, а при вчиненні дисциплінарного проступку вдруге впродовж строку дії додаткового заходу реагування -зауваження.
З огляду на наведене позивач просив суд визнати оскаржуваний наказ протиправним та скасувати його.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Чигиринський районний суд Черкаської області рішенням від 08 травня 2024 року, яке Черкаський апеляційний суд постановою від 03 жовтня 2024 року залишив без змін, позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав протиправним та скасував наказ АТ КБ «ПриватБанк» № E.DN-ПБУР-8303423 від 02 січня 2024 року «Про накладення додаткового заходу реагування або дисциплінарного стягнення» у вигляді догани стосовно ОСОБА_1 . Стягнув
з АТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судові витрати (судовий збір) у розмірі 1 211 грн 20 коп.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не пропустив строк для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки порушення було виявлено 28 листопада 2023 року, а місячний строк підлягав продовженню на періоди тимчасової непрацездатності та відпустки позивача. Водночас суд установив, що наказ про оголошення догани є необґрунтованим. Суд врахував, що скріншоти були передані адвокату позивача для використання у якості доказів у судовому спорі щодо оскарження попередніх дисциплінарних стягнень, вони не містили відомостей про рахунки клієнтів або стан таких рахунків та не підтверджували розголошення банківської таємниці. Крім того, відсутні докази надходження скарг від клієнтів у зв`язку з поширенням їх персональних даних.
Суд також звернув увагу, що на момент розгляду справи попередні дисциплінарні стягнення були скасовані, а відповідач не перевірив належним чином пояснення позивача щодо обставин передачі інформації адвокату та не довів наявності в його діях умислу чи інших ознак дисциплінарного проступку.
Місцевий суд вказав на недоведеність факту винного порушення трудової дисципліни та необґрунтованість висновків роботодавця щодо тяжкості проступку.
Сервисы для юристов