ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 року
м. Київ
справа № 461/66/24
провадження № 61-3283св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Литвиненко І. В.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Мартєва Ю. С., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - керівник Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення Галицького районного суду
м. Львова від 19 червня 2024 року під головуванням судді Радченка В. Є. та постанову Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П. у справі за позовом керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2024 року керівник Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- витребувати квартиру АДРЕСА_1 у власність територіальної громади в особі Львівської міської ради.
2. Позов мотивував тим, що на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 26 березня 2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 642, ОСОБА_1 набула у власність квартиру АДРЕСА_1 .
3. Право власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 було зареєстровано на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого 09 червня 1995 року Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради згідно з розпорядженням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1479/1995 від 12 травня 1995 року.
4. Проте, таке розпорядження виконавчим комітетом Львівської міської ради не видавалося, що свідчить про те, що ОСОБА_2 в незаконний спосіб набув право власності на спірну квартиру, а відтак її відчуження призвело до незаконного вибуття квартири з комунальної власності. Квартира
АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку не приватизовувалася, а відтак перебуває у віддані Львівської міської ради.
5. Майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати, власник має право витребувати це майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у власність останнього набувача.
6. Прокурор вважає, що бездіяльність Львівської міської ради щодо невжиття заходів щодо витребування майна свідчить про нездійснення захисту інтересів територіальної громади м. Львова та є підставою для представництва прокуратурою в суді інтересів держави.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
7. Галицький районний суд м. Львова рішенням від 19 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року, відмовив у задоволенні позову.
8. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірна квартира не перебувала у власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради, і що така не вибувала з її володіння поза її волею. Крім того, суд, з посиланням на статтю 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке втручання державного органу в право на мирне володіння майном повинно бути законним, дійшов висновку про нелегітимність мети у вигляді безоплатного позбавлення майна відповідачки, як добросовісного набувача майна, котрою не було допущено жодної винної, протиправної поведінки, зазначивши, що неприйнятним та таким, що покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар є те, що добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх прав.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
9. У березні 2025 року перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 червня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
10. Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 08 січня 2025 року у справі № 760/21831/18, від 10 травня 2018 року у справі № 910/15993/16, від 12 квітня 2018 року у справі № 910/16133/16, від 09 лютого 2022 року у справі № 916/1613/20; у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 392/1829/17, від 12 вересня 2019 року у справі № 911/3594/17, від 12 вересня 2019 року у справі № 9901/120/19, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня
Сервисы для юристов