Постанова ВССУ від 29.07.2026 року у справі №279/6637/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року

м. Київ

справа № 279/6637/25

провадження № 61-7097св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Воробйової І. А., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне спеціалізованегосподарськепідприємство «Ліси України»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Каченюк Олег Ігорович, на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 грудня 2025 року у складі судді Невмержицької О. А. та постанову Житомирського апеляційного суду від 27 квітня 2026 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Григорусь Н. Й., Талько О. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного спеціалізованого господарськогопідприємства «Ліси України»(далі - ДСГП «Ліси України»), у якому просив визнати незаконним та скасувати наказ директора філії «Коростенське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» № 409-к від 27грудня 2024 року про його звільнення та поновити його на посаді майстра лісу обходу № 4 Ушомирського лісництва філії «Коростенське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України», а також стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 28 грудня 2025 року по дату прийняття рішення судом за даним позовом.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 19 квітня 2023 року він працював на посаді майстра лісу обходу № 4 Ушомирського лісництва філії «Коростенське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України».

24 жовтня 2024 року його було попереджено про звільнення у зв`язку із закриттям філії «Коростенське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України».

27 грудня 2024 року видано наказ №409-К про його звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

На думку позивача, вказаний наказ підлягає скасуванню, а він - поновленню на роботі, оскільки йому відповідачем не було запропоновано жодної вакантноїпосади, на яку він міг би бути переведений.

Також вважає, що наявні підстави для стягнення з ДСГП «Ліси України» на його користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 грудня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом 29жовтня 2025 року (майже через рік після звільнення), тобто з пропуском встановленого статтею 233 КЗпП України місячного строку звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні таких позовних вимог.

Оскільки вимога позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від вирішення вимоги про поновлення на роботі, а вимога ОСОБА_2 про поновлення на роботі задоволенню не підлягає через пропуск встановленого законом строку на звернення до суду, підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також відсутні.

Не погоджуючись із вказаним рішеннямсуду, ОСОБА_2 через представника -адвоката Каченюка О. І. звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 27 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 грудня 2025 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідачем не вживалися належні заходи щодо працевлаштування позивача, працівнику не пропонувалися будь-які вакантні посади, які були наявні на підприємстві ДСГП «Ліси України», що свідчить про порушенням встановленого чинним законодавством порядку звільнення працівника за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.