ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2026 року
м. Київ
справа № 541/39/25
провадження № 61-1159св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Професійно-технічне училище № 44 м. Миргорода,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 квітня 2025 року у складі судді Городівського О. А. та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року у складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Карпушина Г. Л., Чумак О. В.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Професійно-технічного училища № 44 м. Миргорода про стягнення втраченого заробітку та відшкодування моральної шкоди.
2. Позов обґрунтовано тим, що основними законними правами працівника є право на оплату праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, право на відпочинок, право на здорові та безпечні умови праці та інше.
3. Вказувала, що посада вчителя належить до посад педагогічних працівників, педагогічне навантаження викладача ПТУ складає 720 годин протягом року.
4. Проте, у 2022-2023 та 2023-2024 навчальних роках вона була забезпечена педагогічним навантаженням лише на 25 % ставки, тому має право на неотриманий прибуток.
5. Зазначала, що в даному випадку наявні обставини погіршення умов оплати праці при недотриманні відповідачем розподілу педагогічного навантаження.
6. Таким чином, враховуючи викладене, просила суд стягнути на її користь втрачений заробіток за час вимушеного прогулу за 2022-2023, 2023-2024 роки та відшкодувати їй моральну шкоду у розмірі 757 000 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанції
7. Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
8. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення втраченого заробітку, виходив із того, що про зміну істотних умов праці позивачка була повідомлена належним чином та від продовження роботи за змінених істотних умов праці не відмовлялась.
9. Також суди, не встановивши порушення трудових прав позивачки, дійшли висновку про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10. У січні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 березня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позовні вимоги.
13. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 29 травня 2019 року в справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 року в справі № 235/499/17, від 17 липня 2019 року в справі № 523/3612/16-ц, від 24 липня 2019 року в справі № 760/23795/14-ц, від 13 листопада 2019 року в справі № 697/2368/15-ц, від 01 квітня 2020 року в справі № 686/24003/18, від 19 серпня 2020 року в справі № 287/587/16-ц, від 11 жовтня 2023 року в справі № 288/1537/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
14. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на доведеність обставин, які б слугували підставою для стягнення з відповідача втраченого заробітку та відшкодування моральної шкоди.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Сервисы для юристов