ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2026 року
м. Київ
справа № 523/18116/18
провадження № 61-11429св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Хімченко Руслан Олександрович,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Димовчі Максима Івановича на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 05 травня 2023 року у складі судді Аліної С. С. та постанову Одеського апеляційного суду від 03 липня 2025 року у складі колегії суддів: Карташова О. Ю., Коновалової В. А., Лозко Ю. П.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Хімченко Р. О., про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Позов мотивовано тим, що 23 листопада 2017 року ОСОБА_4 на ім`я позивача склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Гребенюк І. М., згідно з яким, заповіла ОСОБА_1 все належне їй на праві власності майно. Заповіт зареєстрований в реєстрі за № 2680.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із квартири АДРЕСА_1 , в якій спадкодавець проживала до самої смерті. Квартира належала ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про прано власності, виданого Управлінням житлово-комунального господарства міськвиконкому 21 квітня 2000 року, реєстровий номер 007425, у книзі 36-К. за № 287.
Позивач вказувала, що протягом тривалого часу разом зі своєю матір`ю здійснювала догляд та опікувалась ОСОБА_4 . Складання заповіту на користь позивача було вмотивоване тривалим і старанним доглядом за ОСОБА_4 . ОСОБА_1 та її матері протягом багатьох років.
Після відкриття спадщини позивачу стало відомо про існування договору купівлі-продажу квартири від 13 вересня 2006 року, за умовами якого
ОСОБА_4 відчужила житлову квартиру з умовою передати об`єкт нерухомості на користь відповідача у строк до 13 вересня 2006 року.
Позивач звертала увагу на те, що спірне житло не було фактично передано
у користування і розпорядження набувача за договором, а залишилось
у власності і користуванні ОСОБА_4 . Відповідно, всупереч законодавству сторони не вчинили фактичні дії, спрямовані на відчуження права власності
і його перехід до набувача за договором. Спірне житло протягом усього часу
з моменту укладення договору залишилось у власності ОСОБА_4 . Крім того, спадкодавець не згадувала про нібито відчуження нею житла на користь третьої особи, навпаки наголошувала на своєму намірі повністю відчужити житло на користь ОСОБА_1 .
Посилаючись на відсутність реального передання майна за договором, що підтверджується тривалим проживанням спадкодавця у вказаному приміщенні, здійснення нею правомочностей власника та утриманням майна, та на статті 203, 234 ЦК України, ОСОБА_1 просила визнати недійсним договір купівлі-продажу від 13 вересня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Хімченко Р. О. за реєстровим номером 4588.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Сервисы для юристов