ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 760/9716/23
провадження № 61-8558св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Аграрний Фонд»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року у складі судді Кушнір С. І. та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2024 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Гуля В. В., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» (далі - АТ «Аграрний фонд») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Зазначив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18 серпня 2022 року у справі № 752/5589/20 змінено наказ АТ «Аграрний Фонд» від 21 листопада 2019 року № 515-к про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ПАТ «Аграрний Фонд», встановивши дату звільнення - 12 березня 2020 року, а формулювання звільнення - за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України «припинення повноважень посадових осіб»; стягнено з АТ «Аграрний Фонд» на користь ОСОБА_1 суму вихідної допомоги при звільненні в розмірі 2 704 356,00 грн та судовий збір у розмірі 42 667,34 грн. 23 січня 2023 року Північним апеляційним господарським судом у задоволенні апеляційної скарги АТ «Аграрний фонд» на зазначені рішення відмовлено.
13 лютого 2023 року АТ «Аграрний фонд» виконало основне та додаткове рішення суду та перерахувало на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 2 235 503,79 грн; також внесені зміни до трудової книжки у відповідності до резолютивної частини рішення суду. Разом із тим, АТ «Аграрний фонд» не виконав вимоги статті 117 КЗпП України та не виплатив ОСОБА_1 відшкодування за затримку розрахунку при звільненні. Тому 20 лютого 2023 року до АТ «Аграрний фонд» направлено вимогу щодо відшкодування ОСОБА_1 2 704 356,00 грн за затримку розрахунку при звільненні. Проте АТ «Аграрний фонд» на цей час не виконав вимоги статті 117 КЗпП України. Враховуючи те, що вихідна допомога мала бути виплачена АТ «Аграрний фонд» при звільненні позивачу та не була виплачена з вини роботодавця, відповідач повинен сплатити йому відшкодування, передбачене частиною першою статті 117 КЗпП України.
Середня заробітна плата позивача згідно з рішенням у справі № 752/5589/20 становить 450 726,00 грн (21,5 днів х 20 964 грн/день). Час затримки розрахунку при звільненні починається з моменту отримання позову АТ «Аграрний фонд» (березень 2020 року) та обмежується шістьма місяцями згідно з частиною першою статті 117 КЗпП України. Таким чином, відшкодування за затримку розрахунку при звільненні, що має бути виплачене АТ «Аграрний фонд», становить: 450 726,00 грн х 6 = 2 704 356,00 грн.
Просив суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 2 704 356,00 грн.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 травня 2024 року, позов задоволено частково. Стягнено з АТ «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 2 620 500,00 грн з утриманням із цієї суми податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. В іншій частині позову відмовлено. Стягнено з АТ «Аграрний Фонд» в дохід держави судовий збір у розмірі 13 420,00 грн.
Рішення судів мотивовані тим, що оскільки судовими рішеннями у справі № 752/5589/20 встановлено незаконність невиплати позивачу як працівнику при звільненні вихідної допомоги, стягнутої у зв`язку із цим в судовому порядку, законною та обґрунтованою є вимога позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки ця вимога відповідає статті 117 КЗпП України та підтверджується обставинами справи.
При визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку суд виходив з розміру середньоденної заробітної плати позивача, визначеного судами при розгляді справи № 752/5589/20, який дорівнює 20 964,00 грн, та, перемноживши цей розмір на 125 робочих днів (які є робочими днями за період часу з 12 березня 2020 року по 11 вересня 2020 року - за 6 місяців), отримав суму 2 620 500,00 грн (20 964,00 грн х 125).
Аргументи учасників справи
13 червня 2024 року АТ «Аграрний Фонд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило рішення судів в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що відповідач провів повний розрахунок безспірних сум. Якщо б позивач заявив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за затримку розрахунку при звільненні вихідної допомоги з моменту отримання позову (березень 2020 року), суд при винесені рішення по справі №752/5589/20 міг би їх розглянути. Тому суд першої інстанції прийшов помилкового висновку, що строки, визначені частиною першою статті 233 КЗпП України, позивачем не пропущені.
Спір у справі № 752/5589/20 виник у зв`язку з формулюванням причин звільнення, про що свідчить основна вимога позову від 16 березня 2020 року щодо скасування наказу про звільнення та зміни підстави звільнення з пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України на пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України. Тобто, лише після зміни підстав звільнення позивача у відповідача виник обов`язок сплати вихідної допомоги, розмір якої встановив суд.
Судами порушено частину п`яту і шосту статті 279 та пункт 5 частини четвертої статті 274 ЦПК України. Оскільки предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача суми відшкодування за затримку розрахунку при звільненні у 2 704 356 грн, що в десять разів перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Однак суд першої інстанції ухвалою від 10 листопада 2023 року в задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовив, мотивуючи її лише тим, що «вимоги виникають з трудових відносин, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін», не спростувавши жодного доводу позивача. Суд апеляційної інстанції указані обставини залишив поза увагою, не надав жодної оцінки.
Суд першої інстанції протиправно відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року, без врахування/спростування зазначених обставин та доводів. Суд апеляційної інстанції проігнорував указані обставини.
Відповідачем разом з відзивом на позовну заяву подано до Солом`янського районного суду м. Києва клопотання від 30 травня 2023 року про залучення ОСОБА_2 як третю особу. Однак суд першої інстанції не розглянув зазначене клопотання. Суд апеляційної інстанції, незважаючи на зазначення указаних обставин в апеляційній скарзі, їх проігнорував.
Сервисы для юристов