ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 686/16418/22
провадження № 61-15176св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 квітня 2025 року у складі судді Козак О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 жовтня 2025 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В.
Історія справи
Короткий зміст позову
В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід, ОСОБА_5 , якому на праві власності належав житловий будинок з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 . Його батько ОСОБА_6 після смерті діда був спадкоємцем першої черги, але не встиг прийняти спадщину і помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він як спадкоємець першої черги після смерті батька в порядку правонаступництва мав право на успадкування частини житлового будинку діда, але на той час був неповнолітнім.
ОСОБА_2 є рідною сестрою батька. З метою переоформити весь будинок діда на себе вона запропонувала йому сплату частки в спадщині після смерті батька в сумі 20 000,00 дол. США, у зв`язку з чим необхідно було підписати договір про те, що він не буде претендувати на спадщину після смерті батька. При цьому пояснила, що весь будинок баба оформить на себе, а після її смерті ОСОБА_2 оформить спадщину на весь будинок на себе. Щоб на будинок не претендували мама та сестра позивача, відповідач запропонувала всім підписати письмовий договір, однак вказаних зобов`язань не дотрималась.
ОСОБА_1 просив стягнути на його користь з ОСОБА_2 борг в розмірі 20 000,00 дол. США.
Короткий зміст оскаржених судових рішень
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 28 жовтня 2025 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
відносини, які виникають з приводу спадкування врегульовано нормами ЦК України, якими визначено порядок прийняття спадщини, відмови від спадщини, її оформлення. При цьому не передбачено можливості відмови від спадщини (спадкових прав) з отриманням компенсації у договірному порядку шляхом укладення між фізичними особами договору у простій письмовій формі. Частиною другою статті 1268 ЦК України передбачено, що не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. У зв`язку з наведеним позивачем не обґрунтовано та не доведено виникнення у відповідача зобов`язань перед ним відповідно до вимог закону та договору, який не регулює майнових правовідносин щодо спадкового майна;
позивачем не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами виникнення у відповідача зобов`язань перед ним відповідно до вимог закону, та що укладений між сторонами правочин є правомірним. Позивач, як на підставу своїх вимог посилається на положення статті 1212 ЦК України. Разом з тим, в цьому випадку кошти в сумі 20 000 дол. США, які позивач просить стягнути з відповідача, не є безпідставно набутим відповідачем майном. Оскільки, відповідачем у визначеному законом порядку спадкувалось по заповіту після смерті ОСОБА_7 нерухоме майно, а не грошові кошти. Належних та допустимих доказів на підтвердження безпідставного набуття майна відповідачем в порядку спадкування за заповітом, без достатньої правової підстави, позивачем суду не надано.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
між ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 укладено договір про поділ спадкового майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 . Вказаний договір нотаріально не посвідчено, у зв`язку з чим відповідно до законодавства він є нікчемним, відтак права і обов`язки сторін за таким договором не виникли;
твердження позивача щодо невиконання відповідачем взятих не себе зобов`язань за договором з посиланням на положення статті 1212 ЦК України є необґрунтованим, оскільки судом не встановлено обставин заволодіння відповідачем майна позивача без достатньої правової підстави, а саме 20 000,00 дол. США як плату за відмову позивача від претендування на частину спадкового майна, право власності на яке зареєстровано за відповідачем і на час розгляду справи в суді не оспорено у встановленому законом порядку.
Аргументи учасників справи
27 листопада 2025 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив рішення судів скасувати і ухвалити нове про задоволення позову.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що відмова суду в позові з мотивів, що ЦК України не передбачено можливості відмови від спадщини з отриманням компенсації у договірному порядку шляхом укладення між фізичними особами договору у простій письмовій формі є неконституційною, судом неправильно застосовано положення статті 6 ЦК України. Зведення судом його відносин з ОСОБА_2 до спадкового законодавства є помилковим, адже між ними виникли договірні відносини щодо компенсації за відмову від подання заяви про спадкування після смерті його батька, але не діда та баби, як помилково зазначено судами, та укладений договір не є поділом спадщини після смерті баби. Станом на день укладання угоди 20 травня 2015 року ОСОБА_2 вже прийняла спадщину, вона була єдиною офіційною спадкоємицею за заповітом після смерті матері і його баби та не зобов`язана була підписувати договір, але саме вона запропонувала укласти договір і гарантувала йому, його матері та сестрі сплату суми, еквівалентної 20 000 дол. США, оскільки такою була воля діда і баби (батьків його батька). Тобто, ОСОБА_2 добровільно прийняла на себе зобов`язання. Договір підписаний особисто відповідачем, що підтверджено висновком експерта.
Сервисы для юристов