Постанова
Іменем України
29 квітня 2026 року
м. Київ
Справа № 523/14982/23
Провадження № 61-1489св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,
учасниками якої є:
позивач - ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 далі - позивач), громадянин Федеративної Республіки Німеччини (далі - ФРН), інтереси якого представляють адвокати Цибульська Ольга Юріївна та Ковальчук Олег Олександрович,
відповідач - ОСОБА_3 (далі - відповідачка), інтереси якої представляє адвокат Сметюх Вероніка Сергіївна (далі - адвокат відповідачки),
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради (далі - орган опіки та піклування),
про забезпечення негайного повернення дітей, незаконно переміщених в Україну,
за касаційною скаргою позивача на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2024 року та додаткове рішення цього суду від 1 травня 2024 року, які ухвалив суддя Кисельов В. К. і постанови Одеського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року, які ухвалила колегія суддів у складі Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Комлевої О. С.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1) Вступ
1. Сторони справи є батьками малолітніх дітей які народилися у 2018 і 2020 роках в Україні та проживали тут до березня 2022 року. Тоді батько та мати разом із дітьми тимчасово виїхали у ФРН. Перед тим батько видав матері згоду на тимчасове вивезення дітей за кордон тривалістю 1 рік і встановив її обов`язок повернути дітей в Україну. Батько та діти в травні 2022 року отримали громадянство ФРН. Він зареєстрував там місце проживання дітей як громадян ФРН і встановив через місцевий суд ФРН прикордонний бар`єр для виїзду матері з дітьми за межі країни під загрозою штрафу. Однак мати, яка є громадянкою України, разом із дітьми у листопаді 2022 року повернулася в Україну. Тут через суд у 2023 році сторони розірвали шлюб.
2. Батько звернувся до німецького суду, де у лютому 2023 року отримав рішення про передання йому виключного права визначати місце проживання дітей. Надалі це рішення визнав в Україні. Крім того, у серпні 2023 року звернувся в Україні з позовом про негайне повернення викрадених дітей до ФРН. Стверджував, що мати без його дозволу та всупереч забороні суду покинула разом із дітьми постійне місце проживання у ФРН і відмовляється їх туди повернути.
3. Суди першої й апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову з огляду на необхідність забезпечення якнайкращих інтересів дітей. Вважали, що твердження про викрадення дітей є безпідставним, оскільки їх постійним місцем проживання як громадян України за народженням є Україна; батько надав матері згоду на тимчасове переміщення дітей за кордон із обов`язком їх повернути саме в Україну; повернення дітей до ФРН зумовить ризик завдання їм фізичної або психічної шкоди через підтверджений у ФРН конфлікт батьків; дітям в Україні створені належні умови для розвитку, виховання, медичного та побутового забезпечення, а також повернулися до середовища, в якому постійно проживали.
4. Позивач із судовими рішеннями не погодився. У касаційній скарзі стверджував, зокрема, що місце постійного проживання дітей було змінене на адресу у ФРН після набуття ними громадянства ФРН; відповідачка порушила передбачену рішенням суду ФРН заборону перетину дітьми кордону та незаконно вивезла їх із ФРН в Україну.
5. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на питання про те, чи сумісна за обставин цієї справи відмова у задоволенні позову батька про повернення дітей до місця їхнього проживання з його правом на повагу до сімейного життя. Вирішив, що сумісна, оскільки втручання суду у це право батька передбачене законом, переслідує правомірну мету захисту якнайкращих інтересів дітей, є пропорційним цій меті та не становить для позивача надмірного тягаря.
(2) Зміст позовної заяви
6. 25 серпня 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив: (1) визнати незаконним утримання відповідачкою на території України малолітніх дітей - ОСОБА_4 (далі - син) і ОСОБА_5 (далі - донька; разом - діти); (2) зобов`язати відповідачку повернути дітей до місця їхнього постійного проживання у ФРН; (3) у випадку невиконання відповідачкою рішення у добровільному порядку відібрати дітей і передати позивачу як батьку для забезпечення повернення дітей до ФРН; (4) покласти витрати, пов`язані з поверненням дітей до ФРН, на відповідачку; (5) допустити негайне виконання рішення у частині повернення дітей до ФРН. Обґрунтував вимоги так:
6.1. 13 листопада 2020 року сторони зареєстрували шлюб у Суворовському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
6.2. Під час перебування у шлюбі в них народилися діти: 16 лютого 2018 року - син, а 24 квітня 2020 року - донька.
6.3. 18 квітня 2023 року Суворовський районний суд м. Одеси ухвалив рішення, згідно з яким розірвав шлюб сторін.
6.4. У 2022 році позивач і відповідачка разом зі спільними дітьми та двома дітьми від попередніх шлюбів виїхали з України до ФРН.
6.5. 9 травня 2022 року у ФРН прийняли на постійне місце проживання та надали громадянство позивачеві та дітям.
6.6. 13 вересня 2022 року Дільничний суд м. Міхельштадту (ФРН) ухвалив рішення у справі № 44 F 498/22 EASO про батьківську опіку (піклування), а саме встановив прикордонний бар`єр для дітей через побоювання позивача щодо їхнього вивезення проти його волі відповідачкою з місця постійного проживання у ФРН в Україну.
6.7. 21 листопада 2022 року всупереч встановленому прикордонному бар`єру відповідачка разом із дітьми перетнула кордон Словаччини й України.
6.8. Того ж дня Управління федеральної кримінальної поліції ФРН розпочало кримінальне провадження № 32-18 11 03-FAM/7799721/2022 проти відповідачки за підозрою у викраденні дітей. Розпочалися поліцейські оперативно-розшукові заходи щодо матері та дітей відповідно до Шенгенської інформаційної системи.
Сервисы для юристов