ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 347/758/21
провадження № 61-16131св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (1952 року народження)
відповідачі: ОСОБА_1 (1973 року народження), ОСОБА_1 (1995 року народження),
третя особа- Космацька сільська рада Косівського району Івано-Франківської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 (1952 року народження)та касаційну скаргупредставника ОСОБА_1 (1973 року народження) - адвоката Білана Андрія Михайловича на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Баркова В. М., Максюти І. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У квітні 2021 року ОСОБА_1 (1952 року народження) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (1973 року народження), третя особа - Космацька сільська рада Косівського району Івано-Франківської області (далі - Космацька сільська рада), про встановлення факту прийняття спадщини, скасування державної реєстрації та визнання договору дарування недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що його матері - ОСОБА_2 на праві приватної власності належало домоволодіння АДРЕСА_1 .
19 квітня 1972 року вона подарувала йому 1/2 частини вказаного домоволодіння на підставі договору дарування, посвідченого виконавчим комітетом Космацької сільської ради, зареєстрованого в Книзі для запису нотаріальних дій № 29, та запису в Погосподарській книзі № 290. Тобто ще за життя матері він став власником 1/2 частини вказаного домоволодіння.
ІНФОРМАЦІЯ_1 його мати - ОСОБА_2 померла, після смерті якої відкрилася спадщина на іншу належну їй 1/2 частину вказаного домоволодіння.
Позивач зазначав, що він єдиний, хто піклувався про матір в останні роки її життя, доглядав за будинком та присадибною ділянкою, обробляв земельну ділянку, проводив дрібні ремонтні роботи у будинку. Коли мати померла, він одноосібно займався її похованням, починаючи від самої поховальної церемонії і до догляду за її майном та будинком. За життя його мати заповіту не складала, тому серед спадкоємців першої черги за законом є тільки він, як син померлої. Інших дітей чи спадкоємців першої черги у матері на момент її смерті не було. Тому він вважав, що наявні підстави для встановлення у судовому порядку факту прийняття ним спадщини після смерті матері, оскільки відповідно до норм законодавства, яке діяло на час відкриття спадщини, він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, тобто прийняв спадщину.
Вказував, що він тривалий час не отримував свідоцтво про право на спадщину, оскільки вважав, що необхідності для цього у нього не було. Крім того, його важке майнове становище, а також незадовільний стан здоров`я (є інвалідом І-групи) не давали йому об`єктивної можливості отримати свідоцтво про право на спадщину.
Проте, під час розгляду Косівським районним судом Івано-Франківської області цивільної справи № 347/2004/20 за його позовом до Космацької сільської ради про визнання права власності на вказане домоволодіння, ОСОБА_1 (1995 року народження) подав заяву про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, мотивуючи тим, що він є власником вказаного домоволодіння. Зі змісту поданої заяви йому стало відомо, що 09 серпня 2018 року домоволодіння було зареєстроване за внуком померлої ОСОБА_2 , а його сином - ОСОБА_1 (1973 року народження), на підставі довідки Космацької сільської ради об`єднаної територіальної громади від 06 липня 2018 року № 94-1/04-07. У подальшому ОСОБА_1 (1973 року народження) за договором дарування від 06 жовтня 2020 року відчужив вказане домоволодіння своєму синові - ОСОБА_1 (1995 року народження).
Позивач вважав, що його син - ОСОБА_1 (1973 року народження) незаконно зареєстрував право власності на спірне домоволодіння, оскільки довідка Космацької сільської ради об?єднаної територіальної громади від 06 липня 2018 року № 94-1/04-07 не відповідає вищевказаним фактичним обставинам, а прийняте державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок є таким, що прийняте з порушенням встановлених вимог Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.
Посилаючись на викладене, а також на те, що вирішити спір у позасудовий спосіб він немає можливості, так як відповідач не визнає його права на спадкове майно, ОСОБА_1 (1952 року народження) просив суд:
- встановити факт прийняття ним спадщини після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
- скасувати проведену державним реєстратором державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (1973 року народження) на домоволодіння, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер: 42454217 від 09 серпня 2018 року, номер запису про право власності: 27407807, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1617825726236;
- визнати недійсним договір дарування житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , серія та номер 1575, виданий 06 жовтня 2020 року, видавник: приватний нотаріус Косівського нотаріального округу Маркуц У. М.
25 травня 2024 року представник ОСОБА_1 (1952 року народження) - адвокат Бакай Л. О. звернулася до суду із клопотанням про залучення в якості співвідповідача - ОСОБА_1 (1995 року народження), оскільки він є стороною договору, який позивач просив визнати недійсним.
Сервисы для юристов