ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 307/2240/20
провадження № 61-3982св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: ОСОБА_3 , Буштинська селищна рада, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат Білас Любов Вікторівна, на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 червня 2023 року у складі судді Чопика В. В. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 березня 2025 року у складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Кожух О. А., Джуги С. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , Буштинської селищної ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області), про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки.
У березні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради про передачу у власність земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2022 року об`єднано в одне провадження цивільну справу № 307/1005/22 за позовом ОСОБА_2 з цивільною справою № 307/2240/20 за позовом ОСОБА_1 . Постановлено об`єднаній цивільній справі присвоїти номер № 307/2240/20.
ОСОБА_1 в обґрунтування своєї позовної заяви зазначила, що відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК № 039137, виданого Буштинською селищною радою 18 березня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 469, її чоловік ОСОБА_6 набув право власності на земельну ділянку площею 0,79 га, розташовану на території урочища «Руськополівське» Буштинської селищної ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Після смерті чоловіка вона, як його спадкоємниця за законом першої черги, прийняла спадщину шляхом подання 10 серпня 2012 року до Тячівської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом.
Вказувала на те, що спадкове майно, в тому числі і земельна ділянка площею 0,79 га, розташована на території урочища «Руськополівське» Буштинської селищної ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить їй, як спадкоємниці ОСОБА_6 , з моменту відкриття спадщини, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також вказувала на те, що у 2020 році вона мала намір оформити документально право на спадщину на земельну ділянку площею 0,79 га, розташовану на території урочища «Руськополівське» Буштинської селищної ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала її померлому чоловіку ОСОБА_6 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК № 039137, виданого Буштинською селищною радою 18 березня 2002 року. Однак, почавши процес виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), їй стало відомо з Публічної кадастрової карти України, що на місці розташування належної їй земельної ділянки площею 0,79 га, розташованої на території урочища «Руськополівське» Буштинської селищної ради, знаходиться інша сформована земельна ділянка.
ОСОБА_2 в обґрунтування власної позовної заяви зазначив, що відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК № 039160, виданого Буштинською селищною радою 18 березня 2002 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 483, ОСОБА_7 , мешканець АДРЕСА_1 , набув права власності на земельні ділянки, загальною площею 1,570 га, на території Буштинської селищної ради, в тому числі і на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,79 га, розташовану на території урочища «Руськополівське» та земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 0,78 га, розташовану на території урочища «В. Когутови» Буштинської селищної ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до заповіту від 31 грудня 2014 року, посвідченого секретарем Нижньоапшанської сільської ради, зареєстрованого в реєстрі за № 115, громадянин ОСОБА_7 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, а саме: земельну ділянку площею 1,570 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить йому згідно з державним актом на право приватної власності серії ІV-ЗК № 039160, зареєстрованим в Книзі записів державних актів від 18 березня 2002 року № 483, заповів позивачу ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер. Після смерті ОСОБА_7 залишилося спадкове майно, до складу якого входить, в тому числі, і земельна ділянка площею 1,570 га, розташована на території урочищ «Руськополівське» та «В. Когутови» Буштинської селищної ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зокрема земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,79 га, розташована на території урочища «Руськополівське», та земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,78 га, розташована на території урочища «В. Когутови» Буштинської селищної ради.
ОСОБА_2 наголошував на тому, що після смерті ОСОБА_7 він, як спадкоємець за заповітом, прийняв спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини за заповітом. Відповідно до листа приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Гримута П. В. від 20 вересня 2021 року №37/01-16 у зв`язку з відкриттям спадкової справи № 21/2021, номер у спадковому реєстрі 67677415, за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , який до дня смерті був постійним мешканцем селища Буштино Тячівського району, єдиним спадкоємцем майна померлого є він - позивач ОСОБА_2 .
Посилаючись на вимоги статей 1216, 1217, частини першої статті 1222, частин першої - третьої статті 1223, частини п`ятої статті 1268, статті 1296 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ОСОБА_2 стверджував, що спадкове майно після смерті ОСОБА_7 , у тому числі і земельна ділянка площею 0,79 га, розташована на території урочища «Руськополівське» Буштинської селищної ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить йому, як спадкоємцю, з моменту відкриття спадщини, тобто з 16 вересня 2016 року. З метою оформити документально право на спадщину на земельну ділянку площею 0,79 га, розташовану на території урочища «Руськополівське», та площею 0,78 га, розташовану на території урочища «В. Когутови» Буштинської селищної ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належали померлому ОСОБА_7 на підставі державного акта на право приватної власності на землю ІV-ЗК №039160, виданого Буштинською селищною радою 18 березня 2002 року, приватним нотаріусом Гримут П. В., було надано запит про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відповідно до вказаного запиту нотаріуса та на його замовлення землевпорядною організацією Товариством з обмеженою відповідальністю «Гео-Земля» (далі - ТОВ «Гео-Земля») виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,79 га, розташованої на території урочища «Руськополівське» Буштинської селищної ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка згідно з державним актом на право приватної власності на землю від 18 березня 2002 року серії ІV-ЗК № 039160 належала померлому ОСОБА_7 . Проте державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та присвоєння їй кадастрового номера не були вчинені з причини накладання земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,79 га, розташованої на території урочища «Руськополівське», на земельну ділянку, кадастровий номер 2124455300:03:001:0034. А саме, відповідно до рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Рокитнянському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області від 13 жовтня 2021 року № РВ-3203155292021 відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про реєстрацію земельної ділянки у зв`язку з перетином земельної ділянки із земельною ділянкою з кадастровим номером 2124455300:03:001:0034, площа співпадає на 99,1307%.
Позивачі ОСОБА_8 і ОСОБА_2 у своїх позовних заявах спільно вказували на те, що відповідно до рішення Буштинської селищної ради від 28 серпня 2001 року відповідачу ОСОБА_3 було передано у власність земельну ділянку площею 1,613 га для ведення підсобного господарства, яка перебувала у їх користуванні. На підставі зазначеного рішення Буштинської селищної ради відповідач ОСОБА_3 зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на своє ім`я право власності на земельну ділянку площею 1,613 га, кадастровий номер 2124455300:03:001:0034, розташовану на території урочища «Руськополівське» Буштинської селищної ради, для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка належала відповідачу ОСОБА_3 на праві власності на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31 серпня 2017 року № 95993469, номер запису про право власності 22113027, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1339928721244. Надалі, відповідно до договору дарування земельної ділянки від 06 вересня 2017 року, посвідченого державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Бенчак М. Т., зареєстрованого в реєстрі за № 2-1370, відповідач ОСОБА_3 подарував відповідачці ОСОБА_4 земельну ділянку площею 1,613 га, кадастровий номер 2124455300:03:001:0034, розташовану на території урочища «Руськополівське» смт Буштино Тячівського району Закарпатської області. Надалі, земельна ділянка площею 1,613 га, кадастровий номер 2124455300:03:001:0034, розташована на території урочища «Руськополівське» смт Буштино Тячівського району Закарпатської області, була відчужена відповідачкою ОСОБА_4 відповідачу ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 01 липня 2020 року.
Позивачі стверджували про те, що їх незаконним шляхом позбавили права власності на земельні ділянки. До прийняття оскаржуваного рішення Буштинської селищної ради частина спірної земельної ділянки перебувала у власності ОСОБА_6 , а після його смерті, відповідно до положень частини п`ятої статті 1268 ЦК України, належить позиваці ОСОБА_1 , а інша частина спірної земельної ділянки перебувала у власності ОСОБА_9 , а після його смерті, відповідно до положень частини п`ятої статті 1268 ЦК України, належить позивачу ОСОБА_2 , тобто оскаржуваним рішенням Буштинської селищної ради порушено їх право на землю.
Позивачі наголошували на тому, що при прийнятті згаданого рішення Буштинської селищної ради спірна земельна ділянка передана у власність відповідачу ОСОБА_3 без вилучення її у власника, а отже, відповідне рішення селищної ради законним вважати не можна. Тому, реєстрація земельної ділянки за відповідачем ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є незаконними.
Крім цього, позивачі наголошували, що відповідно до листа архівного відділу Тячівської районної державної адміністрації від 16 липня 2020 року № 01-11/139 в рішеннях 17-ої сесії ІІІ скликання Буштинської селищної ради від 28 серпня 2001 року відсутні відомості про виділення чи передачу у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,613 га ОСОБА_3 . Це підтверджується також тим, що право власності на земельну ділянку площею 1,613 га, кадастровий номер 2124455300:03:001:0034, розташовану на території урочища «Руськополівське» смт Буштино Тячівського району Закарпатської області відповідач ОСОБА_3 набув на підставі неіснуючого, фіктивного рішення Буштинської селищної ради.
Позивачі вказували на те, що договір дарування земельної ділянки від 06 вересня 2017 року був укладений через декілька днів після набуття відповідачем ОСОБА_3 у власність спірної земельної ділянки. Як надалі стало відомо, виготовленням правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 1,613 га, кадастровий номер 2124455300:03:001:0034, розташовану на території урочища «Руськополівське» у смт Буштино Тячівського району Закарпатської області, на ім`я відповідача ОСОБА_3 займалася саме відповідачка ОСОБА_4 на підставі довіреності від 18 серпня 2017 року № 708, посвідченої приватним нотаріусом Тячівського РНО Чербаник Ф. М.
Також позивачі вказували на те, що відповідачами було незаконно змінено цільове призначення земельної ділянки, так як належні їм у порядку спадкування земельні ділянки площею по 0,79 га, розташовані на території урочища «Руськополівське» Буштинської селищної ради, мали цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки розташовані у земельному масиві, що підлягав поділу на земельні частки (паї). Однак при здійсненні відповідачами дій щодо передачі у приватну власність та реєстрації земельної ділянки площею 1,613 га, кадастровий номер 2124455300:03:001:0034, розташованої на території урочища «Руськополівське» у смт Буштино Тячівського району, її цільове призначення було незаконно змінене на ведення особистого селянського господарства.
Сервисы для юристов