Постанова
Іменем України
29 квітня 2026 року
м. Київ
Справа № 178/3386/23
Провадження № 61-11565св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,
учасниками якої є:
позивач - ОСОБА_1 (далі - покупець), інтереси якого представляє адвокат Мушик Василь Лук`янович (далі - адвокат покупця),
відповідачі- ОСОБА_2 (далі - продавчиня) та ОСОБА_3 (далі - представник продавчині), інтереси якого представляє адвокат Шпунт Мар`ян Богданович (далі - адвокат представника продавчині),
особа, яка подала апеляційну скаргу, - керівник Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області Геник Віталій Миколайович (далі - прокурор), який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держгеокадастру),
про визнання правочину дійсним і визнання права власності на земельну ділянку
за касаційними скаргами покупця та представника продавчині на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2024 року, яку ухвалила колегія суддів у складі Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1) Вступ
1. Громадянка російської федерації успадкувала земельну ділянку. Для її відчуження уповноважила представника. Представник продавчині та покупець за два дні до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну підписали договір купівлі-продажу земельної ділянки, однак нотаріально його не посвідчили. Покупець, стверджуючи про втрату можливості нотаріально посвідчити цей договір у зв`язку з початком воєнних дій, майже через два роки звернувся до суду та просив суд визнати такий договір дійсним і визнати за покупцем право власності на земельну ділянку.
2. Суд першої інстанції позов задовольнив, тоді як апеляційний суд за апеляційною скаргою прокурора в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру відмовив у задоволенні позову. Обґрунтував тим, що покупець не надав доказів відсутності можливості нотаріально посвідчити договір у встановлений договором строк.
3. Покупець і представник продавчині із висновками апеляційного суду не погодилися. У касаційних скаргах стверджували, зокрема, що прокурор не підтвердив підстави для представництва інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру та не мав права на подання апеляційної скарги.
4. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на питання про те, були підстави для апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на земельну ділянку за апеляційною скаргою ГУ Держгеокадастру як особи, яка не брала участь у справі, та від імені якої в інтересах держави апеляційну скаргу подав прокурор. Виснував, що для такого перегляду слід встановити, чи використали сторони справи приватноправовий інструментарій не для захисту цивільних прав та інтересів, а для невиконання публічних обов`язків, отримання преюдиційного судового рішення. Тому постанову апеляційного суду скасував і передав справу на новий розгляд до цього суду.
(2) Зміст позовної заяви
5. 28 грудня 2023 року покупець звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати дійсним договір купівлі-продажу, який він 22 лютого 2022 року уклав із продавчинею (далі - договір купівлі-продажу), щодо придбання земельної ділянки площею 8,850 га з кадастровим номером 1222085000:01:002:0026, розташованої на території Божедарівської селищної ради Кам`янського / Криничанського району Дніпропетровської області (далі - земельна ділянка);
- визнати за покупцем право власності на земельну ділянку.
6. Мотивував вимоги так:
6.1. 22 лютого 2022 року покупець і продавчиня підписали договір купівлі-продажу. Від імені продавчині діяв її представник на підставі довіреності серії 63 АА 8045504, посвідченої 16 грудня 2021 року, нотаріусом міста Самари Самарської області російської федерації Потякіною Тетяною Іванівною та зареєстрованої за № 63/92-Н/63-2021-І2-1471 (переклад посвідчений приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Красношлик В. В. і зареєстрований у реєстрі 20 січня 2022 року за № 72).
6.2. Предметом договору купівлі-продажу є земельна ділянка. Вона належала продавчині на праві власності згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ДП № 115322, виданим 25 квітня 2005 року Криничанською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області (далі - державний акт на право власності на земельну ділянку) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Другої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори, в. о. державного нотаріуса Криничанського району (спадкова справа № 229/2003), зареєстрованого у реєстрі 4 червня 2004 року за № 942 (далі - свідоцтво про право на спадщину за законом).
6.3. Сторони узгодили істотні умови договору купівлі-продажу. Також домовилися, що впродовж п`яти робочих днів посвідчать його нотаріально. У день підписання цього договору покупець передав 241 000,00 грн представнику продавчині, про що той склав відповідну розписку та передав оригінали державного акта на право власності на земельну ділянку, свідоцтво про право на спадщину за законом, а також витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформований у Відділі Держгеокадастру в Криничанському районі Дніпропетровській області 24 травня 2005 року № НВ-1211748362019.
6.4. Через воєнні дії, які почалися 24 лютого 2022 року посвідчити договір купівлі-продажу земельної ділянки у нотаріальній конторі було неможливо. На час звернення до суду покупець утратив можливість нотаріально посвідчити цей договір. Тому на підставі частини другої статті 220 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) просив визнати договір купівлі-продажу дійсним і визнати за покупцем право власності на земельну ділянку.
(3) Зміст проваджень у судах першої й апеляційної інстанцій
7. 20 лютого 2024 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про задоволення позову. Мотивував так:
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.