ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 953/3864/23
провадження № 61-1321св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 08 листопада 2024 року під головуванням судді Муратової С. О. та постанову Харківського апеляційного суду від 21 січня 2025 року у складі колегії суддів: Мамінової О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просила в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 17 травня 2019 року, який укладений між сторонами та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І., зареєстрованого за № 1439 (дублікат договору - № 3098), звернути стягнення на предмет іпотеки на:
- двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , шляхом надання позивачу права на продаж предмета іпотеки будь-який особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» за ціною, узгодженою між іпотекодавцем і іпотекодержателем у іпотечному договорі на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації цього предмету іпотеки, задовольнити грошові вимоги позивача за договором позики від 17 травня 2019 року б/н в сумі 20 000 доларів США.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Київський районний суд міста Харкова ухвалою від 08 листопада 2024 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 21 січня 2025 року, заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Зайцевої О. О. про залишення позовної заяви без розгляду задовольнив. Позовну заяву залишив без розгляду.
Ухвалюючи рішення про залишення позовної заяви без розгляду, місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Документального підтвердження початку розгляду справи по суті відповідно до чинного законодавства, матеріали справи не містять, тому подана заява позивачем відповідає вимогам закону.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Козаренко Н. Ю., засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 08 листопада 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 січня 2025 року, в якій просив скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 29 грудня 2020 року у справі № 759/2921/19, від 24 лютого 2021 року у справі № 404/10645/14-ц, від 08 вересня 2021 року у справі № 758/2008/19, від 03 лютого 2023 року у справі № 683/1861/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
У касаційній скарзі заявник зазначає про те, що не погоджується з оскаржуваними судовими рішеннями, оскільки виходячи з положень ЦПК України позивач наділений правом звернутися до суду із заявою про залишення позову без розгляду лише до початку розгляду справи по суті.
Процесуальні обмеження щодо подання заяви про залишення позову без розгляду передбачені пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки створюються відповідні сподівання відповідача щодо неможливості залишення позовної заяви без розгляду під час розгляду справи по суті. Недотримання порушує принцип правової визначеності, що полягає у передбачуваності закону.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку залишаючи позовну заяву без розгляду, оскільки заява була подана представником позивача на стадії розгляду справи по суті, а тому позивач наділений правом лише відмовитися від позову.
Відповідач вважає, що суди допустили порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2025 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Зайцева О. О., через підсистему «Електронний Суд» направила до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
У поданому відзиві позивач зазначає про те, що подана касаційна скарга ґрунтується не на наявності фактів неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, а на принциповій незгоді відповідача з доцільністю існування певних інституцій права, зокрема, норм процесуального законодавства щодо права позивача на подання до суду заяви про залишення позову без розгляду.
Відповідач безпідставно та незаконно, в якості порушення з боку судів попередніх інстанцій, наводить стан правової невизначеності, який виникає у нього внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень та залишення позову без розгляду, оскільки така дія не перешкоджає позивачу повторно звернутися до суду з цієї ж підстави, в той час як саме така послідовність дій прямо передбачена цивільним процесуальним законодавством України.
Також відповідач безпідставно здійснює тлумачення, як аналогічних, визначень «до початку розгляду справи по суті» та «до закінчення підготовчого провадження», в той час, як вони обумовлюють різні етапи цивільного провадження.
Доказом відокремлення зазначених визначень, їх застосування для відмінних одна від одної процедури, є зокрема, існування в цивільному законодавстві низки прав сторін та суду, реалізація яких пов`язана виключно із закінченням підготовчого провадження, так і одночасного існування прав, реалізація яких пов`язана суворо із початком розгляду справи по суті.
Сервисы для юристов