Постанова
Іменем України
28 листопада 2025 року
м. Київ
Справа № 4823/408/25
Провадження № 61-9465ав25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадженнясправу,
учасниками якої є:
стягувач - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (тепер - Акціонерне товариство «Сенс-Банк», далі - стягувач),
боржники- ОСОБА_1 (далі - позичальниця), інтереси якої представляє адвокат Гумен Наталія Василівна (далі - адвокат позичальниці), ОСОБА_2 (далі -поручитель),
за апеляційною скаргою позичальниці на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 3 липня 2025 року, постановлену суддею Скрипкою А. А., про повернення позичальниці заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» (далі - третейський суд) у складі судді Бендика О. В. від 20 березня 2014 року у справі № 722-5/204/14 (далі - третейська справа) про стягнення заборгованості за кредитним договором (далі - рішення).
ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1) Вступ
1. У 2008 році банк надав позичальниці кредит. Виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечив поручитель. Коли виник спір щодо повернення коштів і сплати боржниками пені, його згідно з третейським застереженням розглянув третейський суд. У березні 2014 року він стягнув солідарно із позичальниці та поручителя на користь банку борг за кредитом, відсотками, пеню і третейський збір. Для примусового виконання цього рішення банк отримав виконавчий лист.
2. У червні 2025 року позичальниця звернулася до апеляційного суду як суду першої інстанції із заявою про скасування рішення третейського суду та просила поновити строк на подання цієї заяви. Обґрунтувала тим, що повістки про розгляд третейської справи не отримувала, участі у розгляді останньої не брала, а про примусове стягнення з неї коштів на виконання рішення третейського суду довідалася з відповіді на адвокатський запит і тоді отримала копію цього рішення.
3. Апеляційний суд заяву про скасування рішення третейського суду повернув. Вважав, що немає поважних причин для поновлення строку на її подання. Обґрунтував, зокрема, тим, що найпізніше позичальниця могла дізнатися про оскаржене рішення третейського суду у травні 2024 року (коли те саме рішення оскаржив поручитель, і вона була ознайомлена про розгляд його скарги), однак у передбачений законом строк свою скаргу не подала.
4. Позичальниця оскаржила ухвалу суду про повернення її заяви. Мотивувала, зокрема, тим, що із поручителем, який був її чоловіком, розлучена із 1998 року, тому їй невідомо про оскарження ним рішення третейського суду у 2024 році. Також вказала на тривале перебування за кордоном і на безпідставність акцентування судом на тому, що її інтереси представляє та сама адвокат, яка у 2024 році представляла інтереси поручителя.
5. Верховний Суд мав відповісти на питання про те, чи є підстави у 2025 році поновити позичальниці строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду 2014 року про стягнення боргу за кредитним договором 2008 року, якщо вона стверджує, що дізналася про це рішення у травні 2025 року, хоча знала або могла знати про нього раніше. Відповідь на це питання негативна. Тому у задоволенні апеляційної скарги відмовив.
(2) Зміст рішення третейського суду та заяви про його скасування
6. 20 березня 2014 року третейський суд ухвалив рішення у спорі стягувача із позичальницею та поручителем за кредитним договором. Згідно з цим рішенням позов задовольнив: стягнув солідарно з обох боржників 264 668,34 грн боргу за кредитом, 126 030,76 грн - за відсотками, 4 223 038,00 грн пені та 400,00 грн третейського збору.
7. 19 червня 2025 року позичальниця подала заяву про скасування рішення третейського суду. Просила, зокрема, поновити їй строк на подання цієї заяви. Мотивувала так:
7.1. Із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно випадково дізналася про існування обтяження її майна у виконавчому провадженні (далі - ВП) № 45164170.
7.2. 19 березня 2025 року у відповіді на адвокатський запит заступник начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління юстиції Ярош С. П. повідомив, що у ВП № 45164170 відбувалося примусове виконання виконавчого листа № 751/5364/14, яке 22 липня 2014 року видав Новозаводський районний суд м. Чернігова про солідарне стягнення з позичальниці та поручителя заборгованості за кредитним договором № 700007985.
7.3. Позичальниця не отримувала будь-які документи у третейській справі, зокрема повістки про її розгляд, не була повідомлена належним чином про його дату та час і не брала участі у цьому розгляді. Тобто була позбавлена можливості скористатися правом на подання заперечень і доказів у третейському суді.
7.4. 22 травня 2025 року Новозаводський районний суд м. Чернігова у відповідь на адвокатський запит надіслав представниці позичальниці рішення третейського суду. Тому саме 22 травня 2025 року вона ознайомилася з цим рішенням.
7.5. Третейський суд не міг розглянути спір, який стосується прав споживачів.
(3) Зміст ухвали про повернення заяви
8. 3 липня 2025 року Чернігівський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою відмовив позичальниці у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду та повернув цю заяву. Мотивував так:
8.1. У провадженні Чернігівського апеляційного суду перебувала справа № 4823/200/24 (провадження № 22ск/4823/27/24) за заявою поручителя про скасування рішення третейського суду у третейській справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до позичальниці та поручителя про стягнення боргу за кредитним договором.
8.2. Згідно з матеріалами справи № 4823/200/24 позичальниця як сторона третейського спору була відповідачкою. 29 травня 2024 року вона була належним чином повідомлена про те, що розгляд заяви боржника про скасування рішення третейського суду відбудеться 11 липня 2024 року. Це підтверджує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів тієї справи на аркуші 61-А. Тому позичальниці станом на 29 травня 2024 року було відомо про рішення третейського суду. А отже, її доводи про те, що вона дізналася про це рішення лише 22 травня 2025 року, спростовані.
Сервисы для юристов