Постанова ВССУ від 28.07.2026 року у справі №337/5721/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року

м. Київ

справа № 337/5721/21

провадження № 61-7797св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Богдан Хмельницький»,

розглянув на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Прасол Альона Сергіївна, на рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 14 жовтня 2025 року у складі судді Котляр А. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 29 квітня 2026 року у складі колегії суддів Трофимової Д. А., Гончар М. С., Онищенка Е. А. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан Хмельницький» про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан Хмельницький» (далі - ТОВ «Богдан Хмельницький»), у якому просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за договором позики від 18 грудня 2008 року у розмірі 119 000,00 євро та за додатковою угодою до цього договору від 20 лютого 2014 року в сумі 103 426,00 дол. США.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що 18 грудня 2008 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу готівкові кошти в сумі 50 000,00 євро під 8 % річних із кінцевим строком повернення до 31 грудня 2018 року.

20 лютого 2014 року сторони уклали додаткову угоду до зазначеного договору позики, відповідно до якої ОСОБА_2 отримав від позивача ще 55 000,00 дол. США під 10 % річних із кінцевим строком повернення до 31 грудня 2018 року.

На забезпечення виконання зобов`язань за договором позики та додатковою угодою між позивачем і ТОВ «Богдан Хмельницький» укладено договори поруки, схвалені рішеннями загальних зборів учасників товариства, відповідно до умов яких товариство прийняло на себе солідарну відповідальність перед кредитором за виконання ОСОБА_2 зобов`язань за договором позики.

Позивач зазначав, що у встановлений договором та додатковою угодою строк відповідач позикові кошти не повернув і проценти за користування ними не сплатив.

У зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за договором позики від 18 грудня 2008 року утворилася заборгованість у розмірі 119 000,00 євро, яка складається з 50 000,00 євро основного боргу, 40 000,00 євро процентів за користування позикою, 10 000,00 євро штрафу та 19 000,00 євро трьох процентів річних.

За додатковою угодою від 20 лютого 2014 року, за розрахунком позивача, утворилася заборгованість у розмірі 103 426,00 дол. США, яка складається з 55 000,00 дол. США основного боргу, 26 731,00 дол. США процентів за користування позикою, 11 000,00 дол. США штрафу та 10 695,00 дол. США трьох процентів річних.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Хортицький районний суд міста Запоріжжя рішенням від 14 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

Стягнув солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ «Богдан Хмельницький» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 18 грудня 2008 року в сумі 103 932,00 євро та заборгованість за додатковою угодою від 20 лютого 2014 року в сумі 97 057,00 дол. США.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що надані позивачем оригінали договору позики від 18 грудня 2008 року, додаткової угоди від 20 лютого 2014 року, договорів поруки та протоколів загальних зборів учасників ТОВ «Богдан Хмельницький» є належними та допустимими доказами існування між сторонами спірних правовідносин.

Суд керувався тим, що підписанням договору позики та додаткової угоди ОСОБА_2 підтвердив факт отримання від ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 50 000,00 євро та 55 000,00 дол. СШАвідповідно, а тому зазначені документи, з огляду на реальний характер договору позики, є доказами не лише укладення договорів, а й передання позикових коштів.

Відхиляючи доводи відповідачів про підроблення документів та виготовлення їх на раніше підписаних чистих аркушах, суд зазначив, що відповідачі не заперечували належність підписів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на спірних документах, однак не надали належних і допустимих доказів на підтвердження своїх тверджень про фальсифікацію документів.

Оцінюючи висновок судової технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 12 вересня 2024 року № 23576/23-34, суд дійшов висновку, що експертиза не встановила фактів підроблення чи монтажу спірних документів, а неможливість надання відповідей на більшість поставлених питань була зумовлена сукупністю причин, зокрема відсутністю достатніх порівняльних матеріалів, відсутністю відповідних методик дослідження та ненаданням дозволу на застосування окремих руйнівних методів дослідження.