ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 302/1665/24
провадження № 61-15172св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Гумен Наталією Василівною, на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 26 лютого 2025 року у складі судді Кривка В. П. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Кожух О. А., Собослоя Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про надання додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок на АДРЕСА_1 та земельну ділянку за цією ж адресою площею 0,2845 га, що належали померлій на праві приватної власності.
Вона є єдиною спадкоємицею першої черги, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає.
Проте у жовтні 2024 року дізналася, що спадковий будинок виставлений на продаж відповідачкою (дочкою брата позивачки), яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , звернувшись до нотаріальної контори з відповідно заявою.
Вказувала, що у встановлений законом строк не звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки:
як єдина спадкоємиця першої черги, що фактично проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вона вважала себе особою, яка відповідно до статей 1268 - 1269 ЦК України є такою, що прийняла спадщину;
увесь час після смерті матері дуже погано почувалася через хронічні хвороби;
протягом 2022-2024 років також суттєво погіршився її психологічний стан, на який значно вплинуло ряд причин, таких як: смерть близької людини, воєнний стан, погіршення соціальних умов, самітність, важкі умови життя та маленька пенсія, відсутність роботи, тощо;
повірила фахівцям у галузі права про те, що вона не обмежена строком на прийняття спадщини у зв`язку з воєнним станом у країні.
Посилаючись на наведене, просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 26 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції аргументовано тим, що позивачка не навела поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, які б свідчили про пропуск такого строку з незалежних від неї вагомих причин, не надала доказів, які б свідчили про неприйняття нею спадщини з причин, які є для неї об`єктивними, непереборними.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року, за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 26 лютого 2025 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з судовим рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним та обґрунтованим і не вбачав підстав для його скасування.
Сервисы для юристов