28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 761/47372/18
провадження № 61-16893св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Акціонерний банк «АвтоЗАЗбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбер», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ткачук Сергій Володимирович, ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_4 , на постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_5 , Акціонерного банку «АвтоЗАЗбанк» (далі - АБ «АвтоЗАЗбанк»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») про визнання договору іпотеки недійсним.
Позов мотивований тим, що з червня 1995 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 почали проживати спільно у складі однієї сім`ї як чоловік та дружина без укладання шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька ОСОБА_6 , батьком якої записаний громадянин Республіки Грузії ОСОБА_7 ). З цього часу вони продовжили разом проживати, спільно виховували та забезпечували дитину, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, в який вкладалися спільні кошти та, які спільно витрачалися на потреби сім`ї. Тобто, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
З 2006 року сторони вирішили придбати житло (квартиру) в ТОВ «Виробничий вектор» в новобудові загальною площею 113,2 кв. м, якій у подальшому було присвоєно наступну адресу: АДРЕСА_1 . З метою перших внесків у придбання вказаної квартири батьками ОСОБА_1 було надано грошові кошти в сумі 12 000,00 дол. США.
З метою придбання вказаної квартири цього ж дня ОСОБА_5 укладено кредитний договір з АБ «АвтоЗАЗбанк» на отримання кредиту в загальній сумі 123 000,00 дол. США, про що позивачу повідомлено не було та згоди на вказані дії йому остання не надавала та не уповноважувала його.
Крім того, 25 вересня 2006 року між ОСОБА_5 та АБ «АвтоЗАЗбанк» укладено іпотечний договір, предметом якого визначено майнові права на незакінчену будівництвом трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 до перетину з АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .
16 лютого 2015 року у зв`язку з завершенням будівництва та присвоєння збудованому будинку адреси ОСОБА_5 було зареєстровано на себе право власності на об`єкт нерухомості, а саме на квартиру АДРЕСА_5 .
У листопаді 2017 року за вказаною адресою було зареєстровано місце проживання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .
На початку листопада 2018 року до неї додому за вказаною адресою почали приходити невідомі особи та стверджувати, що саме вони є власники квартири, пред`являючи довіреність, відповідно до якої власником вказаної квартири за вказаною адресою є ТОВ «ФК «Амбер». Позивачу стало відомо, що 02 березня 2018 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анісімов К. С. на підставі іпотечного договору № 4816 від 25 вересня 2006 року, укладеного ОСОБА_5 з АБ «АвтоЗАЗбанк» видав виконавчий напис та вчинив реєстраційні дії, якими перереєстрував право власності на об`єкт нерухомості за ТОВ «ФК «Амбер».
Зазначила, що правонаступником АБ «АвтоЗАЗбанк» став ПАТ «Банк Кіпру» між яким та ОСОБА_5 07 червня 2012 року укладено договір про внесення змін до іпотечного договору від 25 вересня 2006 року за № 4816. 06 червня 2014 року ПАТ «Банк Кіпру» за договором факторингу без погодження з ОСОБА_5 передав право вимоги про кредитному договору від 25 вересня 2006 року ТОВ «Кредитні ініціативи». 17 січня 2015 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_5 укладено договір про внесення змін та доповнень № 2 до іпотечного договору від 25 вересня 2006 року за № 4816.
На думку позивача, іпотечний договір є недійсним через відсутність згоди іншого з подружжя як власника спільного сумісного майна на його укладання. Зазначила про неможливість укладання іпотечного договору та передачі в іпотеку майнових прав на майно, як предмета іпотеки.
Позивач просила:
визнати недійсним іпотечний договір від 25 вересня 2006 року № 4816, укладений між ОСОБА_5 та АБ «УкрЗАЗбанк», предметом якого виступали майнові права на незакінчену будівництвом трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 до перетину з АДРЕСА_6 зі змінами та доповненнями внесеними відповідно до договору про внесення змін до іпотечного договору від 07 червня 2012 року № 1068 та договору про внесення змін і доповнень № 2 до іпотечного договору від 17 січня 2015 року № 35.
Сервисы для юристов