Постанова ВССУ від 28.02.2024 року у справі №754/1506/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

м. Київ

справа №754/1506/20

провадження № 61-645св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 рокуу складі колегії суддів: Сушко Л. П., Сліпченка О. І., Суханової Є. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовних вимог

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником 1/9 частини квартири АДРЕСА_1 (далі - квартира). Вона неодноразово зверталась до відповідачів з приводу вселення до квартири, однак відповідачі чинять їй перешкоди, перешкоджають у доступі до житла.

Просила суд:

зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та осіб, які представляють їх інтереси, не чинити ОСОБА_1 перешкод у вселенні та проживанні її в квартирі;

вселити її до указаної квартири.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 13 липня 2022 року відмовлено у задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не надав об`єктивних та переконливих доказів того, що відповідачі чинять перешкоди у проживанні позивача у квартирі. Відповідачі під час розгляду справи по суті цей факт заперечували. Крім того, судом встановлено, що на цей час ОСОБА_1 постійно проживає у квартирі АДРЕСА_2 , де має частку у праві власності. Також представник позивача під час розгляду справи стверджувала, що позивач є людиною похилого віку, не має можливості самостійно пересуватися (без сторонньої допомоги). На підтвердження позовних вимог стороною позивача надано вимогу про вселення від 21 травня 2019 року, відповідно до якої позивач зверталася до ОСОБА_2 з пропозицією узгодити дату вселення. На вказану вимогу ОСОБА_2 надала відповідь від 11 листопада 2019 року. При цьому, з будь-якими вимогами до ОСОБА_3 позивач не зверталася. Наведене свідчить про те, що позивач не вчиняла будь-яких дій з приводу захисту свого права власності, зокрема, не намагалася вселитися до спірної квартири, зі скаргами чи заявами до правоохоронних органів стосовно неправомірних (на її думку) дій відповідачів не зверталася.