ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2026 року
м. Київ
справа № 761/27752/21
провадження № 61-3168св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
третя особа- Орган опіки та піклування Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Неупокоєвою Наталією Костянтинівною, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 червня 2024 року у складі судді Сіромашенко Н. В. та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та зміну способу стягнення аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що з серпня 2012 року вона та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. За час шлюбу у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З вересня 2013 року вони з відповідачем припинили подружні відносини, почали проживати окремо. У 2015 році шлюб між ними було розірвано.
Позивачка зазначала, що малолітній син завжди проживав з нею. Вона самостійно виховує, утримує дитину, займається його розвитком. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавиться життям і здоров`ям сина, не піклується про його духовний та фізичний розвиток, не бере участі в його утриманні.
Вказувала, що з 2014 року вона почала проживати однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , який замінив малолітньому сину ОСОБА_5 батька, прийняв її сина як свого, ставився до нього з любов`ю та піклуванням, утримував, займався його доглядом, організовував розвиток, лікування, відпочинок та розваги дитини, проводив свій вільний від роботи час із сім`єю, жив інтересами та потребами сім`ї.
12 травня 2016 року вона уклала шлюб із ОСОБА_4 , від якого у них народилася донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Малолітній син ОСОБА_5 вважає батьком свого вітчима - ОСОБА_4 , вважає, що у нього із сестрою один батько. Через свій вік ОСОБА_5 не пам`ятає свого біологічного батька ОСОБА_2 , який протягом восьми років не цікавився сином і не виявляв навіть потреби спілкуватися із ним. Відповідач жодного разу не прийшов до ОСОБА_5 в дитячий садок, в школу, не спілкувався з педагогами та вихователями дитини з приводу його успіхів та потреб у навчанні.
Позивачка зазначала, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року у справі № 761/39515/17 було задоволено її позов до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Проте постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року в частині позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено їй у позбавленні ОСОБА_2 батьківських прав та зобов`язано останнього змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків щодо малолітнього сина - ОСОБА_3 .
Посилалася на те, що протягом 2018-2021 років відповідач не змінив відношення до сина, не бере участі в його утриманні та вихованні, не виявляє бажання та наміру спілкуватися із дитиною, що є підставою для позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказувала, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року у справі № 761/39515/17, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 4 000 грн щомісячно з їх індексацією відповідно до вимог законодавства, починаючи з 01 листопада 2017 року до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку. Разом із тим, протягом вересня - липня 2021 року відповідач не сплачує аліменти. Сума заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 20 вересня 2020 року становила 132 070 грн.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд:
- позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1
- змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року у справі № 761/39515/17, які стягуються з ОСОБА_2 на її користь на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі на стягнення аліментів у частці від доходу (заробітку) щомісячно до досягнення дитиною повноліття;
Сервисы для юристов