ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2026 року
м. Київ
справа № 686/18328/24
провадження № 61-15644св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Держава Україна в особі Міністерства юстиції України,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційні скарги Міністерства юстиції України та ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 листопада 2024 року в складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст) про відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що 31 березня 2021 року Хмельницькою обласною прокуратурою прийнято постанову про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду. Розмір шкоди визначено у сумі 0,00 грн. Ця постанова була предметом розгляду у цивільній справі № 686/19620/22 та скасована постановою Хмельницького апеляційного суду від 14 березня 2023 року.
Оскільки вказаним судовим рішенням у справі № 686/19620/22 скасовано постанову прокуратури Хмельницької області від 31 березня 2021 року «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та встановлено факт неналежного та неефективного виконання судового рішення, з огляду на обставини у спірних правовідносинах, позивач зазнав моральної шкоди.
Позивач оцінив моральну (немайнову) шкоду у суму 10 000 000,00 грн. При цьому він урахував характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких вимушено зазнав, характер немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо), а також інші обставини, зокрема тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, ступінь зниження престижу і ділової репутації.
На думку позивача, у цій справі наявні усі складові цивільно-правової відповідальності, а суд, ухвалюючи рішення, повинен врахувати тривалість вимушених змін у житті позивача, глибину душевних страждань, яких він зазнав внаслідок відмови в прийняті постанови, що є підставою для відшкодування моральної шкоди. Крім того, необхідним є врахування того, що невиконання рішення суду є формою не фізичного насильства над людиною; посадові особи прокуратури навмисно не виконують рішення суду; невиконання судового рішення є приниженням людської гідності; виконання судового рішення залежить від посадових осіб прокуратури; невиконання судового рішення є системним правопорушенням.
ОСОБА_1 просив стягнути з Держави Україна на його користь 10 000 000,00 грн моральної шкоди, завданої навмисно прийнятою протизаконною постановою від 13 березня 2021 року прокуратури Хмельницької області «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що цивільні права та обов`язки виникають, у тому числі, внаслідок правопорушень (деліктів), у зв`язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків. У деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього. При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов`язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу). У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб. Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, у тому числі внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім`ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого.
У цій справі відсутні належні та допустимі докази того, що внаслідок дій та рішень прокуратури ОСОБА_1 завдано моральної шкоди. Само по собі винесення постанови, яка у подальшому була скасовані судом, не може слугувати виключною підставою для її стягнення.
Таким чином, позивач не довів достатніми та допустимими доказами факт заподіяння йому шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між діями та рішеннями прокуратури та настанням шкоди, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 05 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнено з Держави Україна за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.
Мін`юст діє та керується у своїй діяльності Положенням про Міністерство юстиції України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, зі змінами від 06 травня 2020 року № 380 (далі - Положення № 228), в якому закріплені основні завдання та повноваження Мін`юсту. Згідно з пунктом 4 Положення № 228 Мін`юст бере участь у справі, діє в судах України від імені та в інтересах держави у випадках, передбачених законом.
ОСОБА_1 просив відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок тривалого невиконання рішення суду. Натомість суд першої інстанції помилково ототожнив статус Мін`юсту, яке здійснює представництво інтересів держави в суді, з Державою Україна як відповідачем у справі. Отже, висновок суду про те, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, адже його заявлено до неналежного відповідача, не ґрунтується на законі.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи згаданих органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.
Сервисы для юристов