ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2026 року
м. Київ
справа № 504/563/23
провадження № 61-13992св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя
за касаційною скаргою ОСОБА_2 та її представника - адвоката Дирдіна Олександра Олександровича на постанову Одеського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Громіка Р. Д., Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати за ним право власності на нежитлове приміщення - магазин продовольчих товарів, загальною площею 182,8 кв. м, торговельною площею 127,8 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Як на обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_3 посилався на те, що з 19 листопада 1983 року до 10 грудня 2004 року сторони перебували у шлюбі.
За період шлюбу вони придбали майно, яке після розірвання шлюбу розділено шляхом укладення мирової угоди, затвердженої ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 січня 2005 року.
Спорів щодо іншого майна, яке належало їм на той час, не було. Крім майна, зазначеного у мировій угоді, 15 вересня 1997 року ОСОБА_4 придбав приміщення для збереження газу у селі Красносілка, загальною площею 60,3 кв. м та огорожу. Відповідач була проти придбання цього нежитлового приміщення, тому ОСОБА_5 взяв кошти у свого брата ОСОБА_6 у борг, які він повертав із власних коштів. Спірний об`єкт нерухомості позивач придбав за власні кошти, а тому він є його приватною власністю.
05 вересня 2017 року між ОСОБА_1 і Красносільською сільською радою Комінтернівського району Одеської області укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки на АДРЕСА_2 , площею 0,0373 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
За період 2017-2018 роки ОСОБА_1 за власний рахунок провів повну реконструкцію та перебудову приміщення, в результаті чого 12 листопада 2018 року була зареєстрована Декларація про готовність до експлуатації об`єкта. Після проведення реконструкції з`явилася нова річ (магазин продовольчих і канцелярських товарів, загальною площею 182,8 кв. м (торговельна площа 127,8 кв. м)), на яку він набув право власності відповідно до законодавства.
Ринкова вартість об`єкта нерухомого майна станом на 06 лютого 2023 року становить 6 196 920,00 грн.
Позивач хоче подарувати магазин доньці ОСОБА_7 . Але нотаріус йому повідомив, що для відчуження нерухомого майна йому необхідно отримати згоду колишньої дружини.
У травні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому просила визнати спільною сумісною власністю подружжя та здійснити поділ майна, а саме: визнати за нею право власності на 1\2 частку майна, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 60,3 кв. м, вартістю 1 006 648,00 грн, та визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки під вказаним приміщенням, за експертною грошовою оцінкою 52 640,50 грн.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги ОСОБА_2 вказувала, що ОСОБА_1 перебуваючи з нею у шлюбі і на спільні кошти подружжя таємно придбав у КСП «Одеське» майно на АДРЕСА_2 , яке складалося з приміщення для збереження газу літ. «А», загальною площею 60,3 кв.м. Це майно підлягало розподілу ще у 2005 році, але про це майно ОСОБА_2 дізналася з первинного позову ОСОБА_1 . Нежитлове приміщення і земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Комінтернівський районний суд Одеської області рішенням від 27 лютого 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив. Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнив частково. Визнав спільним сумісним майном подружжя майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке складалося з приміщення для збереження газу літ «А», загальною площею 60,3 кв. м, на момент договору купівлі-продажу від 15 вересня 1997 року, вартість якого станом на 17 квітня 2023 року складає 2 013 296,00 грн. Визнав за ОСОБА_2 право власності на 165/1000 частин майна - нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 , загальною площею 182,8 кв. м.
Рішення суду мотивоване тим, що право власності на спірний об`єкт визнано та зареєстровано за ОСОБА_1 , а тому його позов про визнання за ним права власності на цей об`єкт не підлягає задоволенню.
Сервисы для юристов