ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2026 року
м. Київ
справа № 363/4768/25
провадження № 61-16032св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Ступак О. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Вишгородська окружна прокуратура Київської області в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача -Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області у складі судді Лукач О. П. від 03 вересня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Слюсар Т. А., від 25 листопада 2025 року, і виходив з такого.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У серпні 2025 року керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство, в якому просив витребувати на користь держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3221880802:14:152:6002, площею 0,15 га.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
2. Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 03 вересня 2025 року позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області визнано неподаною та повернуто прокурору.
3. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки, станом на
03 вересня 2025 року прокурором не усунуто недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі суду від 19 серпня 2025 року, позовна заява з усіма доданими до неї документами, підлягає поверненню на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
4. Постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року апеляційну скаргу керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області залишено без задоволення. Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 03 вересня 2025 року залишено без змін.
5. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позов прокурора про витребування земельної ділянки поданий 15 серпня 2025 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ та нової редакції частини четвертої статті 177 ЦПК України, а тому мав відповідати приписам закону.
6. Згідно з висновками апеляційного суду обставини добросовісності/недобросовісності набувача-відповідача досліджуватимуться та встановлюватимуться судом безпосередньо під час розгляду справи по суті, а не на стадії відкриття провадження. Водночас, факт недобросовісності набувача встановлюється судом на основі наданих сторонами та досліджених в ході судового розгляду доказів, а не виключно через вказівку опонента про його недобросовісність у поданому позові. Відповідно до презумпції добросовісності відповідач вважається добросовісним набувачем спірної земельної ділянки. За таких обставин апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про поширення вимог Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4291-IX до цієї справи.
Узагальнені доводи касаційної скаргита її рух у суді касаційної інстанції
7. 17 грудня 2025 року заступник керівника Київської обласної прокуратури засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 03 вересня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
8. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій прокурор зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
9. У касаційній скарзі прокурор посилається на те, що суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення до суду та обов`язком визначення способу захисту порушеного права. Судами попередніх інстанцій безпідставно застосовано вимоги статті 388 ЦК України, враховуючи відсутність посилання на вказану правову норму у позовній заяві, що призвело до порушення інтересів держави та відповідно неаргументованого залишення позову без розгляду. Вказує, що визначальним критерієм застосування приписів статті 388 ЦК України є спосіб набуття майна. У спірних правовідносинах заявлено віндикаційний позов про витребування спірної земельної ділянки на підставі статті 387 ЦК України.
10. Прокурор вважає, що відповідачка є недобросовісним набувачем спірної земельної ділянки, у зв`язку із наявністю рослинності на земельній ділянці вона знала або могла знати, що спірна земельна ділянка фактично перебуває у лісі. Однак суди попередніх інстанцій зробили правовий висновок про статус відповідачки як добросовісного набувача спірної земельної ділянки.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Сервисы для юристов