ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2026 року
м. Київ
справа № 333/605/23
провадження № 61-13144св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , яка подана представником ОСОБА_4 , на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2024 року у складі судді: Наумової І. Й. та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 серпня 2024 року у складі суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Полякова О. З.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про розірвання спадкового договору та зняття заборони відчуження на нерухоме майно.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначала, що 18 лютого 2019 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Коноваленко О. В. засвідчено спадковий договір між позивачем і відповідачами. Згідно із умовами вказаного договору на набувачів покладаються такі обов`язки: «7.1 забезпечити відвідування відчужувача не менш як два рази на тиждень особисто чи довіреними особами, а у разі необхідності - в лікарні; 7.2 купувати харчі і, в разі необхідності, ліки; 7.3 купити відчужувачу протягом перших шести місяців дії цього договору кольоровий телевізор в справному стані з пультом дистанційного управління; 7.4 забезпечити регулярне прибирання помешкання відчужувача та його поточний ремонт; 7.5 у разі смерті відчужувача забезпечити поховання та організацію поминального обіду, а також встановити надгробний пам`ятник. 12. У зв`язку з посвідченням цього спадкового договору, накладається заборона на відчуження квартири АДРЕСА_1 .
Після підписання цього договору позивач неодноразово зверталася до відповідачів за допомогою у прибиранні її житла, з проханням принести їй продукти харчування та купити ліки, однак вони відмовляли їй, посилаючись на те, що вони дуже зайняті і не збираються використовувати свій вільний час на неї, а також у них бракує коштів на придбання для позивача ліків. З моменту укладення спадкового договору відповідачі жодного разу не зробили прибирання квартири, а також купували продукти харчування та ліки частково за кошти позивача.
З жовтня 2020 року відповідачі взагалі перестали відвідувати позивача за її місцем проживання, а також відмовилися розірвати спадковий договір за згодою сторін. На даний час за позивачем ніхто не доглядає і будь-якої допомоги не надає. Усе по господарству позивач виконую сама, ліки та продукти харчування купує за власні кошти. Відповідачі не виконують покладені на них зобов`язання за спадковим договором, зокрема, жодного догляду за позивачем не здійснюють, допомоги в придбанні ліків, продуктів харчування не надають.
ОСОБА_1 просила:
розірвати спадковий договір, укладений 18 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Коноваленко О.В., зареєстрований в реєстрі за № 626;
зняти заборону відчуження на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , накладену 18 лютого 2019 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Коноваленко О. В., зареєстровану в реєстрі за № 627.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2024 року, яке залишене без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 14 серпня 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про розірвання спадкового договору та зняття заборони відчуження на нерухоме майно задоволено. Розірвано спадковий договір, укладений 18 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Коноваленко О. В., зареєстрований в реєстрі за № 626. Знято заборону відчуження на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , накладену 18 лютого 2019 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Коноваленко О. В., зареєстровану в реєстрі за № 627. Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 2147,20 грн, тобто по 1073,60 грн з кожного.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідачі не виконували належним чином умови спірного договору, передбачені пунктами 7.1, 7.2, 7.4 договору, а саме: не відвідували в передбаченій договором кількості позивачку, не купували їй харчі, ліки, не забезпечили регулярне прибирання квартири, належної позивачці. Відповідачі зазначають, що вони після укладення спірного договору, за домовленістю з позивачкою, давали їй кошти на прибирання та їжу. З матеріалів справи вбачається, що будь-які зміни до умов спірного договору у встановленому законодавством порядку не вносилися, тому заявлені обставини, не можна вважати належним виконання умов спірного договору. За встановлених обставин наявні підстави для розірвання спадкового договору, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання спадкового договору, укладеного між сторонами по справі, та зняття обтяження з квартири позивачки, накладеного в зв`язку з укладенням цього договору, є законними та обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції та зазначив, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 є такими, що фактично дублюють доводи її заперечень проти позову позивача у цій справі у суді першої інстанції, яким суд вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію відповідача ОСОБА_3 , яку вона вважає такою, що є єдино правильною та єдино можливою.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У вересні 2024 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, через представника ОСОБА_4 , в якій просила постанову суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, із постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди проігнорували правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27 травня 2020 року в справі № 2-879/13 (провадження № 61-10802св18) та від 07 квітня 2021 року у справі № 280/1380/17 (провадження № 61-2069св19), відповідно до яких відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, сама по собі не є підставою для задоволення позову;
Сервисы для юристов