Постанова ВССУ від 27.08.2026 року у справі №307/1476/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 307/1476/25

провадження № 61-5685св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Орган опіки та піклування Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2025 року у складі судді Ніточко В. В. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 березня 2026 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Джуги С. Д., Мацунича М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 18 січня 2012 року до 31 січня 2023 року перебував із відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу син залишився проживати разом із ним.

Зазначав, що ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні сина, не дбає про його духовний, фізичний та моральний розвиток, не сплачує аліменти на утримання дитини та має заборгованість, не надає йому жодної матеріальної допомоги.

Вважає, що відповідачка умисно ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Посилаючись на наведене, просив суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Попереджено ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Прийнявши до уваги, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом (виключною мірою), необхідність застосування якого за обставинами цієї справи не доведено, а належних та допустимих доказів свідомого (винного) ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків позивач не надав, суд першої інстанції зробив висновок про відсутність правових підстав для задоволення вимог про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина. Суд також зазначив, що матеріальне забезпечення дитини батьком не може свідчити про свідоме ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків, а сам факт того, що відповідач не заперечує проти задоволення позову не може слугувати підставою для позбавлення батьківських прав.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 17 березня 2026 року, за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2025 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним та обґрунтованим і не вбачав підстав для його скасування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

23 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18, від 26 січня 2022 року у справі № 203/3505/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).