Постанова
Іменем України
27 травня 2026 року
м. Київ
справа № 759/16332/25
провадження № 61-3645св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Мартєва С. Ю.,
суддів: Грушицького А. І., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Фаловської І. М.
розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служби у справах дітей та сім`ї Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, про визначення місця проживання та відібрання дитини за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2026 року, ухвалену колегією суддів у складі Шебуєвої В. А., Кафідової О. В., Оніщука М. І.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
1. У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просила:
- визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із нею;
- відібрати дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ОСОБА_3 та у ОСОБА_2 і передати її для проживання разом із нею.
2. У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням у цій справі надавати їй можливість безперервного спілкування та спільного проведення часу з дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- кожних понеділка, середи, п`ятниці поточного тижня з 16 год 00 хв до 19 год 00 хв без присутності ОСОБА_3 і ОСОБА_2 шляхом онлайн відеозв`язку, телефонного зв`язку, зокрема з використанням соціальних мереж та програм;
- починаючи з 12 год 00 хв суботи і до 16 год 00 хв наступного дня, неділі, поточного тижня, за місцем її проживання, без присутності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , за наявності бажання дитини;
- 06, 14, 25, 31 грудня поточного року з 12 год 00 хв до 16 год 00 хв за місцем її проживання, без присутності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , за наявності бажання дитини, або шляхом онлайн відеозв`язку, телефонного зв`язку, зокрема, з використанням соціальних мереж та програм;
- протягом чотирьох календарних днів поспіль під час шкільних канікул за місцем її проживання, без присутності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , за наявності бажання дитини.
3. На обґрунтування позову та заяви про його забезпечення позивачка зазначила, що вона та відповідач ОСОБА_2 є батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Послалася на те, що дитина народилася, коли їй було 17 років за складних життєвих та фінансових обставин. Вона була вимушена навчатися та утримувати і виховувати дитину. Через юний вік вона не могла знайти роботу і стабільно самостійно утримувати дитину, а батько дитини їй у цьому не допомагав.
Зазначила, що після систематичних консультацій, проведених центром соціальних служб, вона все ж погодилася на тимчасове проживання дитини разом з батьком дитини, у його родині. Водночас вона намагалася брати активну участь у житті дитини, але через напружені стосунки у родині, зрештою, це стало неможливим. Вона стикнулася із системними перешкодами у спілкуванні з дитиною, а також зі звинуваченнями у нездатності самостійно утримувати дитину.
Зауважила, що у 2023 році відповідачка ОСОБА_3 (тітка дитини) звернулася до суду з позовом про позбавлення її ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 батьківських прав. Батько дитини визнав позов, однак вона заперечувала проти заявлених позовних вимог. Зрештою, місцевий суд, з яким погодився апеляційний суд, задовольнив позов, позбавив її та ОСОБА_2 батьківських прав щодо їх дитини як таких, що ухилилися від виконання батьківських обов`язків. Касаційний суд скасував ці судові рішення в частині позбавлення її батьківських прав і направив справу в цій частині на новий розгляд до місцевого суду, який наразі не постановив остаточного рішення. Батько дитини теж оскаржив рішення місцевого суду про позбавлення його батьківських прав, наразі триває апеляційний розгляд.
Констатувала, що вона з батьком дитини не може дійти згоди щодо визначення місця проживання дитини, позаяк він уникає контакту, що унеможливлює вирішення відповідного питання в позасудовому порядку. Крім цього, відповідачка ОСОБА_3 (яка є членом сім`ї батька дитини) називає себе матір`ю дитини і перешкоджає їй спілкуватися з дитиною. Своєю чергою вона (позивачка) намагалася відновити зв`язок з дитиною.
Доводячи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, ОСОБА_1 звернула увагу на те, що тривалий час на дитину здійснювався психологічний тиск з метою розірвання будь-якого зв`язку із матір`ю. Дитині навіювали хибні уявлення про те, що саме ОСОБА_3 є її матір`ю, а також спотворювалися дійсні життєві обставини, внаслідок яких дитина почала проживати у родині батька.
Наголосила, що у цій справі наявний спір про визначення місця проживання дитини і систематичний психологічний тиск задля недопущення відновлення контакту дитини з матір`ю унеможливить об`єктивне його вирішення.
Зміст ухвали місцевого суду
4. Ухвалою від 25 вересня 2025 року, з урахуванням ухвали від 10 жовтня 2025 року про виправлення описки, Святошинський районний суд міста Києва заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнив частково.
Сервисы для юристов