ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2026 року
м. Київ
справа № 645/4472/21
провадження № 61-14892св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянув на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 20 березня 2025 року у складі судді Материнко М. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 листопада 2025 року у складі колегії суддів Чумак О. В., Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у якому просила визнати недійсним з моменту вчинення договір купівлі-продажу транспортного засобу від 26 квітня 2017 року № 7089/17/001249, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , предметом якого є автомобіль «Lexus GX-460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що з 20 червня 2006 року вона перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі. 15 червня 2013 року під час шлюбу ними було придбано автомобіль «Lexus GX-460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, який зареєстровано за ОСОБА_2 .
26 квітня 2017 року ОСОБА_2 без згоди позивача як другого з подружжя уклав із ОСОБА_3 договір купівлі-продажу № 7089/17/001249, за яким відчужив зазначений автомобіль. На думку позивача, таке відчуження порушило її майнові права як співвласника майна, набутого подружжям за час шлюбу.
Згідно з довідкою Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Харківській області від 24 вересня 2020 року № 31/20-1988 після укладення оспорюваного договору автомобіль зареєстровано за ОСОБА_3 .
Позивач вважала, що спірний автомобіль є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, його відчуження відбулося без її згоди, а ОСОБА_3 діяла недобросовісно, оскільки знала або мала знати про належність автомобіля подружжю.
У зв`язку із зазначеним, на переконання позивача, порушено її майнові права як співвласника спірного майна, що зумовило необхідність звернення до суду за їх судовим захистом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Октябрський районний суд міста Полтави рішенням від 20 березня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що спірний транспортний засіб був придбаний під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, а отже, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Водночас суд зазначив, що сама собою відсутність письмової згоди одного з подружжя на відчуження спільного майна не є безумовною підставою для визнання правочину недійсним. Для цього необхідно встановити недобросовісність як того з подружжя, хто уклав договір, так і третьої особи - контрагента за таким договором, зокрема обізнаність останнього або об`єктивну можливість знати про належність майна подружжю на праві спільної сумісної власності та відсутність згоди другого з подружжя.
Оцінюючи обставини справи, суд установив, що ОСОБА_3 укладала договір купівлі-продажу спірного автомобіля через Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоконсалтинг Україна» (далі - ТОВ «Автоконсалтинг Україна»), яке діяло на підставі договору комісії з ОСОБА_2 .
При цьому на момент укладення оспорюваного договору відсутні будь-які відомості про те, що транспортний засіб є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а сам автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_2 , що об`єктивно не зумовлювало для покупця обов`язку перевіряти правовий режим такого майна.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність доказів недобросовісності ОСОБА_3 під час укладення договору купівлі-продажу, що виключає можливість визнання спірного правочину недійсним.
Крім того, суд зазначив, що заявлена відповідачем позовна давність підлягає застосуванню лише за наявності підстав для задоволення позову. Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено з підстав їх необґрунтованості, питання застосування наслідків спливу позовної давності суд не вирішував.
Полтавський апеляційний суд постановою від 06 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 20 березня 2025 року - без змін.
Сервисы для юристов