ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2026 року
м. Київ
справа № 642/1929/24
провадження № 61-17565св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 06 червня 2024 року під головуванням судді Грінчук О. П. та постанову Харківського апеляційного суду
від 14 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Мальованого Ю. М., Пилипчук Н. М. у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Харківський метрополітен» про зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2024 року позивачі звернулись до суду з позовом в якому просили зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплатити їм середній заробіток за період з 19 липня 2022 року до дня звільнення їх з військової служби.
2. В обґрунтування позову зазначали, що наказом генерального директора Комунального підприємства «Харківський метрополітен» (далі - КП «Харківський метрополітен») від 15 вересня 2021 року № 386-кт ОСОБА_1 був увільнений від виконання трудових обов`язків на час проходження військової служби за контрактом строком на 3 (три) роки з 13 вересня 2021 року із збереженням місця роботи та середнього заробітку на підставі контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України від 13 вересня 2021 року.
3. Наказом генерального директора КП «Харківський метрополітен»
від 15 вересня 2021 року № 387-кт ОСОБА_3 був увільнений від виконання трудових обов`язків на час проходження військової служби за контрактом строком на 3 (три) роки з 13 вересня 2021 року із збереженням місця роботи та середнього заробітку на підставі контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України від 13 вересня 2021 року.
4. Наказом генерального директора КП «Харківський метрополітен»
від 29 листопада 2021 року № 463-кт ОСОБА_2 був увільнений від виконання трудових обов`язків на час проходження військової служби за контрактом строком на 3 (три) роки з 26 листопада 2021 року із збереженням місця роботи та середнього заробітку на підставі контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України від 26 листопада 2021 року.
5. 19 липня 2022 року в.о. генерального директора КП «Харківський метрополітен» Титаренко С. видав наказ № 114-ок «Про припинення нарахування середнього заробітку» позивачам у справі, у зв`язку з набранням чинності Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин», яким передбачено відміна збереження середнього заробітку працівникам, які увільнені від роботи на підставі частини третьої статті 119 КЗпП України.
6. З серпня 2022 року середній заробіток позивачам не нараховувався та не виплачувався.
7. Позивачі вважають, що припинення відповідачем нарахування та виплати середнього заробітку є протиправним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
8. Ленінський районний суд м. Харкова рішенням від 06 червня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовив.
9. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що КП «Харківський метрополітен» при прийнятті наказу про припинення з 19 липня 2022 року нарахування середнього заробітку ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на період проходження військової служби, діяв відповідно до вимог чинного законодавства, так як Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» не містить приписів щодо його застосування лише до осіб, які призвані після набрання ним чинності.
10. Посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп «Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата)», Рішення Конституційного Суду України
від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа про податки), Рішення Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012 у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини першої статті 7, пункту 2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», місцевий суд вважав, що відповідач правильно застосував положення статті 58 Конституції України.
11. Харківський апеляційний суд постановою від 14 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишив без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 06 червня
2024 року без змін.
12. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що наказ КП «Харківський метрополітен» Харківської міської ради № 114-ОК від 19 липня 2022 року про припинення нарахування середнього заробітку ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на період проходження ними військової служби відповідає вимогам закону, внаслідок чого підстави для нарахування та виплати позивачам такого заробітку відсутні.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
Сервисы для юристов