ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2026 року
м. Київ
справа № 464/7075/24
провадження № 61-11549св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Статіва Олена Володимирівні, на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 березня 2025 року у складі судді Бойко О. М., додаткове рішення Сихівського районного суду м. Львова від 15 квітня 2025 року у складі судді Бойко О. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року у складі колегії суддів Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду уз позовом до
ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, про збільшення розміру аліментів та позбавлення батьківських прав.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони не перебували в зареєстрованому шлюбі, проте мають спільного неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказувала, що ще до народження дитини відносини у сторін не склались, у зв`язку із чим під час вагітності позивача сторони припинили проживати разом і відповідач повністю зник з її життя. Після народження дитини відповідач ніколи не піклувався про сина, не цікавився його успіхами, станом здоров`я, навчанням, не забезпечував необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, взагалі жодного разу не спілкувався з дитиною, не надавав дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяв засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляв інтересу до внутрішнього світу сина, не створював умов для отримання освіти, він взагалі не фігурував у житті сина як його батько.
Відповідач покладених законом батьківських обов`язків не виконував, не брав педагогічної, матеріальної, грошової або будь-якої іншої участі у вихованні сина.
Всі питання щодо виховання вирішуються нею самостійно без участі та підтримки
з боку відповідача. Дитина завжди знаходилася на її повному утриманні. Згідно із розрахунком заборгованості зі сплати аліментів відповідачем понад 10 років не сплачував аліменти, а сума заборгованості станом на 01 вересня 2024 року складає 174 528, 94 грн. Вона з дитиною як внутрішньо переміщені особи переїхали
у м. Шепетівка, Шепетівського району, Хмельницької області, де син навчався у Шепетівському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа 1-3 ступенів-гімназія» Хмельницької області.
Надалі влітку 2024 року позивачка переїхала разом із сином до м. Львова, дитина навчається на сімейній формі навчання у Шепетівському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа 1-3 ступенів-гімназія» Хмельницької області та перебуває у процесі переведення до школи м. Львова на стаціонарну форму навчання. Навчанням та вихованням дитини займається позивачка, дитина відповідача не знає, а батьком називає вітчима, який дбає про нього з дворічного віку, займається його вихованням і забезпеченням базових потреб дитини.
На підставі викладеного позивачка просила суд:
- збільшити розмір аліментів на дитину ОСОБА_3 з 1/4 до 1/3 з усіх видів доходів відповідача, однак не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
- позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Сервисы для юристов