ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2026 року
м. Київ
справа № 447/2207/23
провадження № 61-232св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача Литвиненко І. В.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Алєксєєва Ганна Миколаївна,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Ощипока Володимира Степановича, на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 20 лютого 2024 року під головуванням судді Павліва В. Р. та постанову Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Алєксєєва Ганна Миколаївна, про визнання недійсними договорів дарування,
ВСТАНОВИВ
Короткий зміст позовної заяви
1. В липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати недійсним договір дарування 1/2 частки земельної ділянки та житлового будинку, укладений нею та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Алєксєєвою Г. М. 13 липня 2022 року, зареєстрований в реєстрі за № 494;
- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки укладений нею та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Алєксєєвою Г. М. 14 липня 2022 року, зареєстрований в реєстрі за № 505;
- скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: на 1/2 частки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 14 липня 2022 року приватним нотаріусом Алєксєєвою Г. М., індексний номер: 64180141 від 14 липня 2020 року;
- скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: на 1/2 частку будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вчинений приватним нотаріусом Стрийського району нотаріального округу Львівської області Алєксєєвою Г. М. 13 липня 2022 року, індексний номер: 64163122.
2. В обґрунтування вимог вказувала, що 13 липня 2022 року сторони уклали договір дарування 1/2 частки земельної ділянки та житлового будинку, відповідно до якого ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняв у дар 1/2 частку житлового будинку разом з відповідною частиною господарських будівель та споруд, та 1/2 частку земельної ділянки площею 0,1808 га, кадастровий номер 4623080600:01:002:0045, з цільовим призначенням: 02.01 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . 14 липня 2022 року вона та ОСОБА_2 уклали договір дарування 1/2 частки земельної ділянки, відповідно до якого вона безоплатно передала ОСОБА_2 1/2 частку земельної ділянки, загальною площею 0,2111 га, кадастровий номер 4623080600:01:002:0116, з цільовим призначенням: 01.03 - для ведення особистого селянського господарства.
Позивачка заперечувала укладення цих договорів, оскільки такі укладені проти її волі із застосуванням до неї з боку відповідача фізичного та психологічного насильства. Стверджувала, що з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України ОСОБА_3 (невістка), ОСОБА_4 (онук), ОСОБА_5 (онука), які зареєстровані та проживали з нею за однією адресою, проживають за межами України. Також за вказаною адресою зареєстрований та проживав ОСОБА_2 . Відповідач неодноразово вчиняв по відношенню до неї насильство. Посилається на те, що ОСОБА_2 ввів її в оману, звернувшись до приватного нотаріуса Алєксєєвої Г. М., а саме під тиском майбутньої фізичної розправи у разі відмови, примусив підписати договори дарування. На момент підписання договорів їй було 80 років. Підтвердженням того, що вона не мала наміру укладати договори дарування є те, що 20 серпня 2021 року вона склала заповіт, відповідно до якого усе майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося у випадку її смерті, заповіла ОСОБА_6 . Позивачка не планувала передавати у власність ОСОБА_2 майно за власною волею та не планувала укладати договори дарування земельної ділянки та житлового будинку. Відповідач продовжував погрожувати їй, неодноразово виганяв її з дому, зловживав спиртними напоями. Після укладення договору дарування ОСОБА_1 залишилась фактично проживати у будинку, передача вказаного будинку відповідачу фактично не відбулася. Будь-якого іншого житла у неї немає. У силу похилого віку вона потребувала догляду та сторонньої допомоги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Миколаївський районний суд Львівської області рішенням від 20 лютого 2024 року позов задовольнив частково.
4. Визнав недійсним договір дарування 1/2 частки земельної ділянки та житлового будинку, укладений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений 13 липня 2022 року приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Алєксєєвою Г. М. та зареєстрований в реєстрі за № 494.
5. Визнав недійсним договір дарування 1/2 частки земельної ділянки та житлового будинку, укладений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений 14 липня 2022 року приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Алєксєєвою Г. М. та зареєстрований в реєстрі за № 505.
6. В іншій частині позовних вимог відмовив.
7. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
8. Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що під час підписання договорів дарування у позивачки було відсутнє волевиявлення саме на укладення договорів дарування. Позивачка не заперечувала, що додому приїжджав син з нотаріусом та переконував (морально тиснув, погрожував) укласти договір дарування, проте вона наполягла написати заповіт на випадок своєї смерті ( ОСОБА_1 була переконана, що підписувала заповіт). Зазначила, що і заповіт підписувала під тиском, оскільки боялась сина з яким залишається в будинку сама, оскільки інші діти з нею не проживають. Коли підписувала документи не перечитувала, оскільки окулярів не мала та була певна, що вона підписує заповіт.
Сервисы для юристов