ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 754/5119/24
провадження № 61-9136св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
заявниця - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: приватний нотаріус Прилипчук Адам Якович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Гриценко Борис Миколайович, на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 04 грудня 2024 року у складі судді Сенюти В. О. та постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2025 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_4 з 2006 року спочатку за адресою: АДРЕСА_1 , а в подальшому за адресою: АДРЕСА_2 , вели спільне господарство, мали спільний бюджет, займалися благоустроєм будинку, робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, всі свята проводили в колі рідних та друзів. Померлий спілкувався з родичами ОСОБА_1 , так само як і заявниця спілкувалася з родичами померлого.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер у лікарні в м. Яготині.
ОСОБА_1 здійснила поховання і як дружина розпорядилася речами померлого.
За життя ОСОБА_4 мав у власності автомобіль, який було придбано під час спільного проживання в кредит. Кредит погашався протягом 2013 - 2018 років за спільні кошти.
Заявниця, з метою отримання в порядку спадкування автомобіль, звернулася до нотаріуса. Проте нотаріус повідомив, що заявниця не має права на спадщину, оскільки не є офіційною дружиною покійного.
На підставі викладеного заявниця просила встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу у період з 2006 року до 20 вересня 2023 року за адресою: АДРЕСА_2 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 04 грудня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв представник ОСОБА_5 , залишено без задоволення, рішення Деснянського районного суду міста Києва від 04 грудня 2024 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що заявниця не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження спільного проживання з ОСОБА_4 у вказаний період, ведення спільного бюджету, господарства та побуту та не довела, що між нею та ОСОБА_4 були відносини, притаманні подружжю.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У липні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_5 , звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 04 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2025 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, від 18 листопада 2020 року у справі № 523/19010/15-ц, від 02 квітня 2021 року у справі № 191/1808/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19, від 07 червня 2022 року у справі № 175/4514/20, від 26 липня 2023 року у справі № 641/3893/20, від 26 червня 2024 року у справі № 752/12045/17, від 09 жовтня 2024 року у справі № 644/4646/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, посилається на порушення норм процесуального права, які у відповідності до підпункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявниця зазначає, що судами помилково проігноровано показання свідків, які підтвердили спільне проживання заявниці разом із померлим з 2006 року у м. Києві та с. Воронівщина, ремонт будинку, купівлю меблів, спільне фінансування автомобіля, спільні свята, що відповідає критеріям сім`ї. Безпідставно відхилено квитанції про погашення кредиту (2013-2018), не враховано можливість спільного бюджету в сімейних відносинах. Також суди проігнорували організацію поховання та розпорядження речами ОСОБА_4 , що є ознакою сімейних обов`язків.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_1 від інших учасників справи не надходило.
Сервисы для юристов