ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 308/1938/25
провадження № 61-2643 св 26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Субота Михайло Іванович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2025 року у складі судді - Хамник М. М. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Джуги С. Д., Мацунича М. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Позовна заява обґрунтована тим, що згідно з нотаріально-посвідченим договором позики від 28 січня 2022 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у позику грошові кошти у розмірі 1 449 500,00 гривень, що станом на день передачі грошових коштів за курсом Національного банку України еквівалентно сумі у розмірі 50 000,00 доларів США, які зобов`язався повернути у строк не пізніше 30 грудня 2023 року.
27 грудня 2023 року сторони уклали нотаріально-посвідчений договір про внесення змін № 1 до договору позики від 28 січня 2022 року, яким продовжили строк повернення суми позики до 30 грудня 2025 року.
31 жовтня 2024 року сторони уклали договір позики у формі письмової розписки, згідно з якою ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг грошові кошти у розмірі 20 000,00 доларів США до 15 листопада 2024 року.
14 січня 2025 року ОСОБА_1 надіслав письмову вимогу про погашення боргу за договором позики від 31 жовтня 2024 року шляхом повернення йому суми боргу у розмірі 20 000,00 доларів США протягом одного календарного дня з моменту отримання цієї вимоги.
Позивач зазначав, що відповідач позикові зобов`язання не виконав, грошові кошти у розмірі 20 000,00 доларів США не повернув, тому позивач нарахував три відсотки річних за період часу з 16 листопада 2024 року по 05 лютого 2025 року у розмірі 134,79 доларів США.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 31 жовтня 2024 року у розмірі 20 000,00 доларів США та 3% річних у розмірі 134,79 доларів США.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 31 жовтня 2024 року у розмірі 20 000 доларів США.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором позики від 31 жовтня 2024 року, грошові кошти у розмірі 20 000,00 доларів США не повернув. Доказів на підтвердження протилежного матеріали справи не містять.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 134,79 доларів США суд першої інстанції обґрунтував тим, що нарахування здійснене всупереч вимогам пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тому є безпідставним.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діяв адвокат Субота М. І. залишено без задоволення. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2025 залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідач не довів належними та допустимими доказами виконання позикового зобов`язання щодо повернення позивачу 20 000 доларів США.
Сервисы для юристов