Постанова ВССУ від 26.11.2025 року у справі №755/10637/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 755/10637/23

провадження № 61-228св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Ігнатенка В. М.,

суддів: Карпенко С. О., Сердюка В. В., Ситнік О. М., Фаловської І. М.,

учасники справи:

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 серпня 2024 року у складі судді Гончарука В. П. та постанову Київського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року у складі суддів Приходька К. П., Писаної Т. О., Миголь А. А.

у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання матері з дитиною,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту проживання матері з дитиною.

В обґрунтування поданої заяви зазначала, що з 04 червня 2005 року вона та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Деснянського районного суду міста Києва 17 листопада 2016 року.

У шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після розірвання шлюбу вона разом із сином проживали за адресою: АДРЕСА_1 , вказана квартира належить їй на підставі договору дарування.

На час проведення ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_2 , заявник тимчасово проживала за іншими адресами.

Факт проживання малолітнього сина ОСОБА_4 разом з нею підтверджується рішенням Деснянського районного суду м. Києва про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь на малолітнього сина ОСОБА_4 , розпорядженням Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 12 червня 2018 року «Про участь батька у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 », а також актами обстеження житла, медичними довідками та характеристиками з дошкільних закладів.

Однак малолітній ОСОБА_3 з моменту народження ніде не був у встановленому законом порядку зареєстрований, оскільки батько дитини - ОСОБА_2 не надавав на це свого дозволу.

16 лютого 2022 року, перед повномасштабним вторгненням російської федерації в Україну, ОСОБА_2 разом зі малолітнім сином ОСОБА_3 виїхали до Федеративної Республіки Німеччина (далі - ФРН), де й перебувають по цей час.

У свою чергу, заявник після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну також була вимушена виїхати за межі території України та на даний час перебуває в Королівстві Нідерландів. Однак заявник не має можливість отримати соціальну відпустку та допомогу по догляду за дитиною, оскільки необхідно надати докази спільного проживання малолітнього сина ОСОБА_3 разом з нею.

Просила суд, встановити факт її проживання з малолітнім сином ОСОБА_3 з 21 вересня 2016 року по 16 лютого 2022 року.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 09 серпня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту проживання малолітньої дитини разом з матір`ю не можуть бути розглянуті у відповідності до вимог розділу IV ЦПК України.

Постановою Київського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 серпня 2024 року - без змін.

Апеляційний суд в оскаржуваній постанові виснував, що з огляду на мету встановлення відповідного факту , якою є подальше використання такого рішення суду як доказу у судовій справі, яка розглядається Сімейним судом м. Бонн ФРН, що не породжує юридичних наслідків, тобто від нього не залежатиме виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав заявника, а такий факт має використовуватись як доказ у суді ФРН, заява не може бути розглянута у відповідності до вимог розділу IV ЦПК України.