ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 938/160/22
провадження № 61-10538св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Воробйової І. А., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: Верховинська районна державна нотаріальна контора, Білоберізька сільська рада, приватний нотаріус Верховинського нотаріального округу Мартищук Оксана Ярославівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2025 року у складі судді Джуса Р. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від
10 липня 2025 року у складі колегії суддів: Луганської В. М., Баркова В. М., Девляшевського В. А.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , треті особи: Верховинська районна державна нотаріальна контора, Білоберізька сільська рада, приватний нотаріус Верховинського нотаріального округу Мартищук О. Я., про визнання заповіту недійсним.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача, ОСОБА_5 . Вказував, що за життя мати позивача отримала земельну ділянку, на якій побудувала житловий будинок, господарські будівлі та споруди в с. Яблуниця, Верховинського району Івано-Франківської області. Рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 14 серпня 1990 року шлюб між батьками позивача було розірвано.
Після смерті батьків залишилося спадкове майно: житловий будинок, господарські будівлі та споруди, земельна ділянка, відведена для будівництва
і обслуговування житлового будинку, пиломатеріали в с. Яблуниця, Верховинського району Івано-Франківської області.
На день смерті батька, позивач був зареєстрований в будинку батька, є його єдиним спадкоємцем і вважається таким, що прийняв спадщину за законом після смерті батька.
14 вересня 2021 року, після смерті батька, староста Яблуницького старостинського округу Білоберізької сільської ради видав позивачу копію заповіту, який складено 05 квітня 2013 року від імені ОСОБА_5 , посвідченого секретарем виконавчого комітету Яблуницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області Комарицею Г. П.
ОСОБА_1 уважав цей заповіт недійсним, оскільки він складений особою, яка не мала на це права, з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, волевиявлення його батька не було вільним і не відповідало його волі. Вказував, що його батько ще за життя та до тяжкого психічного захворювання, постійно стверджував, що після його смерті лише він, як єдиний син, успадкує житловий будинок. Згодом у батька виявили тяжке захворювання психіки, яке швидко прогресувало станом на 05 квітня
2013 року, і аж до самої смерті він не міг писати, читати, розмовляти та ходити.
Оскаржуваний заповіт ОСОБА_5 , який посвідчено 05 квітня 2013 року секретарем виконавчого комітету Яблуницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області ОСОБА_6 у приміщенні Яблуницької дільничної лікарні Верховинського району Івано-Франківської області, посвідчений особою, яка не мала права посвідчувати заповіт від імені тяжко хворого батька, оскільки згідно з частиною першою статті 1252 ЦК України заповіт у таких випадках посвідчується головним лікарем, його заступником
з медичної частини або черговим лікарем лікарні.
Сервисы для юристов