ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 753/5478/24
провадження № 61-14655св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційнускаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 вересня 2024 року в складі судді Котвицького В. Л.та постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року в складі колегії суддів Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Ящук Т. І.
в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майновоїй моральної шкоди та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 59 650,77 грн та 300,00 дол. США, моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є власником частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
12 серпня 2023 між ним та ОСОБА_2 усно був укладений договір про проведення останнім ремонтних робіт у вказаній квартирі. Під час огляду квартири ними обговорено попередню вартість ремонтних робіт. У період з 30 листопада до 26 грудня 2023 року ним було сплачено за різні будівельні товари та матеріали 54 669,57 грн, з яких 7 900,00 грн безпосередньо перераховано відповідачу на його картковий рахунок.
Враховуючи ту обставину, що було закуплено значну кількість будівельних матеріалів і відповідач проводив ремонтні роботи, він на його прохання про частковий розрахунок 09 грудня 2023 року ще сплатив 300 доларів США. Розписка не була взята, так як він до останнього сподівався на виконання домовленостей. Він поставив вимогу про здачу робіт до 31 грудня 2023 року. Відповідач відмовився від проведення робіт у подальшому. Крім того, для усунення недоліків та шкоди, завданої відповідачем внаслідок проведення неякісних ремонтних робіт, йому фактично прийшлося повторно провести ремонтні роботи в двох кімнатах (зал і кімната № 1).
У період з 01 до 17 січня 2024 року фізичною особою ОСОБА_3 було перероблено реставрацію паркету у залі і кімнаті № 1 (підлога не була пошліфована, щілини не затерті спеціальною пастою, паркет місцями не був приклеєний і легко відривався від підлоги) та виконано зазначені роботи у коридорі, який не входив у домовленість з відповідачем, за що проведено оплату 09 січня 2024 року готівкою в розмірі 8 250,00 грн та 17 січня 2024 року перераховано на картковий рахунок 24 320,00 грн, всього - 32 570,00 грн. Оскільки після «лакування» відповідачем вікон у залі, кімнаті № 1 та балконі вартість перероблення становила більшу суму ніж встановлення нових, 25 січня 2024 року ним було укладено договір про заміну вікон у кухні, залі, кімнаті № 1 та дверей балкону на загальну суму 53 360,00 грн.
Відповідачем також було зіпсовано ліплення на стелі у кімнатах (зал і кімната № 1), пофарбовано нерівномірно і неохайно (фарбування було здійснено валиком, а тому візерунок ліплення втратив чіткість і були плями пробілів на самій стелі). Стіни теж були зроблені нерівними (були наявні горби та ями), плями пробілів фарби, тому він був змушений найняти працівників для усунення вказаних недоліків, за що сплатив 33 000,00 грн, та придбав додатково будівельні матеріали на суму 9 028,98 грн. Вказані обставини підтверджуються фото-, відеоматеріалами, первинними документами та розписками.
Зазначав, що наявна майнова шкода - це збитки, понесені на оплату неякісних первинних ремонтних робіт відповідача та купівлю будівельних матеріалів, які були витрачені під час цих робіт. Загальна сума витрат склала: на оплату робіт - 20 000,00 грн та 300 доларів США, на закупівлю будівельних матеріалів первинних ремонтних робіт - 39 650,77 грн, всього - 59 650,77 грн та 300 доларів США.
Крім цього, він зазнав моральної шкоди, яку оцінює у 100 000,00 грн, що полягає у психічних переживаннях, які він переніс під час здійснення ремонтних робіт, у витраченому марно часі, душевних стражданнях, так як фактично замість очікуваного результату було отримано протилежне.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
23 вересня 2024 року рішенням Дарницького районного суду м. Києва в задоволенні позову відмовлено.
09 вересня 2025 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовано тим, що на підтвердження обставин укладення між сторонами договору на проведення ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_2 позивач посилався на копії документів (квитанцій, чеків, накладних, тощо) на закупівлю матеріалів та перерахунок коштів ОСОБА_2 , а також фото, відео з телефону позивача про спілкування (переписку) з відповідачем та про результат ремонту і його переробку. Однак позивачем не надано суду доказів на підтвердження вираження волі осіб щодо істотних умов договору. Обсяг та вартість ремонтних робіт, яку було зазначено на папері формату А4, детальний розрахунок вартості робіт на загальну суму 52 394,07 грн, зроблений у вигляді табличок у програмі Майкрософт Ексель, який відрізнявся в більшу сторону від раніше зазначених цін на папері, платіжна інструкція від 13 вересня 2023 року про переказ ОСОБА_1 на картку НОМЕР_1 20 000,00 грн (призначення переказу: переказ з картки на картку); здійснення 17 вересня 2023 року оплати на 8 000,00 грн через мобільний застосунок, отримувач - ОСОБА_2 за ремонтні роботи, товарні чеки від 17 вересня 2023 року на суму 3 950,00 грн та 3 360,00 грн, переписка через засоби телефонного зв`язку та докази здійснення операції з перерахування коштів 22 жовтня 2023 року, 17 листопада 2023 року, 04 грудня 2023 року на 5 000,00 грн, 5 000,00 грн, 5 900,00 грн на картку ОСОБА_2 через мобільний застосунок; товарні чеки та квитанції; рахунок від 26 грудня 2023 року про придбання ОСОБА_2 товару на суму 2 219,28 грн не є належними доказами на підтвердження обставин погодження сторонами істотних умов договору. Надані позивачем письмові докази не підтверджують обставину погодження сторонами переліку та вартості робіт, виконання відповідачем саме узгоджених умов договору. Не є належним доказом на підтвердження вказаної обставини і покази свідка ОСОБА_4 , і відповідь відповідача «так» на питання, чи брав відповідач кошти на ремонт. Відповідач підтвердив обставини звернення до нього позивача допомогти йому прибрати сміття після квартирантів, помити стелю, допомогти у придбанні матеріалів. Зазначав, що таблиць та аркушів паперу з розрахунками він не складав, йому невідомо, коли і що там написано. Факт отримання грошових коштів у борг від позивача не заперечував, проте пояснив, що кошти повернув, а долари не брав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року, в якій просить їх скасувати, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судове рішення ухвалюється суддею, який входив до складу суду, що розглянув справу, та підписується ним у день складення повного тексту рішення. Суддя не може здійснювати правосуддя у період перебування у відпустці або за межами виконання своїх службових обов`язків. Проте в цій справі оскаржене повне судове рішення від 23 вересня 2024 року складено та підписано суддею 27 листопада 2024 року, що є грубим порушенням норм процесуального права, оскільки цей суддя у період з 18 листопада 2024 року до 06 грудня 2024 року перебував в основній щорічній відпустці (відкликався на 1 робочий день 25 листопада 2024 року), а, отже, не міг здійснювати правосуддя 27 листопада 2024 року. Це свідчить про те, що повний текст судового рішення: або підписаний особою, яка не мала на це повноважень; або підписаний у період, коли суддя Котвицький В. Л. не виконував повноважень судді, тобто не міг законно вчиняти такі дії; або підпис накладений за відсутності судді, що ставить під сумнів автентичність та законність електронного підписання.
Такі обставини прямо вказують на те, що рішення ухвалено неповноважним складом суду, що є безумовною підставою для його скасування відповідно до пункту 1 частини першої статті 411 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.
Позиція інших учасників справи
Сервисы для юристов