ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2026 року
м. Київ
справа № 296/5937/23
провадження № 61-10143св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Житомирський завод огороджувальних конструкцій»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» на постанову Житомирського апеляційного суду від 24 червня 2025 року у складі колегії суддів Талько О. Б., Павицької Т. М., Коломієць О. С.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що працював у Приватному акціонерному товаристві «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» (далі - ПрАТ « Житомирський завод огороджувальних конструкцій») на посаді начальника охорони. 13 лютого 1994 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, а саме під час виконання трудових обов`язків на території підприємства, він послизнувся і впав, забивши голову, внаслідок чого втратив свідомість. В акті про нещасний випадок зазначено, що причиною його падіння була ожеледиця та незадовільний стан території.
Вказував, що після цього нещасного випадку він 11 днів перебував у медичному закладі на лікуванні у зв`язку з отриманою закритою черепно-мозковою травмою та струсом головного мозку. Внаслідок отриманих травм значно погіршився стан його здоров`я, він втратив почуття смаку, його турбував постійний головний біль. Позивач неодноразово усно звертався до адміністрації ПрАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» із проханням надати відповідні документи, необхідні для оформлення інвалідності у зв`язку із виробничою травмою. Однак протягом років його прохання залишалися без реагування з боку керівництва підприємства. У 2000 році його звільнено з роботи у зв`язку зі скороченням штату працівників.
У 2011 році позивач був змушений звернутися до ЛКК та МСЕК для оформлення інвалідності у зв`язку із погіршенням стану здоров`я. Рішенням Коростишівської міжрайонної МСЕК від 02 жовтня 2012 року йому встановлена ІІІ група інвалідності у зв`язку із загальним захворюванням, а з 20 грудня 2020 року ІІІ група інвалідності встановлена безстроково.
Оскільки відповідач відмовлявся надавати направлення на медико-соціальну експертизу з метою зміни підстави інвалідності, він змушений був звернутися до суду. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 27 серпня 2021 року зобов`язано відповідача надати йому направлення на медико-соціальну експертизу на предмет зміни підстав інвалідності на професійне захворювання та для визначення відсотка втрати професійної працездатності.
08 листопада 2022 року рішенням Житомирської міжрайонної МСЕК йому встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку із трудовим каліцтвом. Таким чином, позивач вважав, що згідно із статтями 1195 та 1197 ЦК України він вправі ставити питання про відшкодування йому втраченого заробітку у зв`язку із каліцтвом.
Виходячи з наведеного, просив задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь втрачений заробіток за період із 02 жовтня 2012 року до 01 жовтня 2023 року у розмірі 1 049 937,60 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Корольовський районний суд міста Житомира рішенням від 28 лютого 2024 року відмовив у задоволенні позову. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач просив суд відшкодувати шкоду, завдану йому як працівнику підприємства внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався у лютому 1994 року, в результаті якого отримав черепно-мозкову травму, що спричинило встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності з 02 жовтня 2012 року. З урахуванням того, що до спірних правовідносин мають бути норми законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у відповідній редакції, а не положення статей 1195, 1197 ЦК України, як про це зазначив у позові позивач, ним обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Житомирський апеляційний суд постановою від 24 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 28 лютого 2024 року скасував та ухвалив нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Стягнув із ПрАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» на користь ОСОБА_1 423 008,90 грн втраченого заробітку. Стягнув із ПрАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» на користь держави судовий збір у розмірі 10 575,20 грн.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що спеціальне законодавство про загальнообов`язкове державне соціальне страхування регулює порядок призначення та здійснення страхових виплат, однак не виключає застосування норм цивільного і трудового законодавства щодо відшкодування майнової шкоди роботодавцем за період, який об`єктивно не охоплюється страховим механізмом, а саме до моменту встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. З огляду на це апеляційний суд дійшов висновку, що до 08 листопада 2022 року позивач мав право вимагати від роботодавця відшкодування втраченого заробітку, а після цієї дати компенсація відповідних майнових втрат має здійснюватися компетентними органами у межах спеціального страхового механізму.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
05 серпня 2025 року ПрАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 24 червня 2025 року у цій справі, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 24 червня 2025 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.