ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 932/3042/24
провадження № 61-4962св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Дніпровська міська рада,
відповідач - ОСОБА_1 ,
треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Турчанінов Ігор Юрійович, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року у складі колегії суддів: Новікової Г. В., Гапонова А. В., Никифоряка Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2024 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Позовну заяву обґрунтувала тим, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у справі № 200/19520/18 встановлено, що квартира АДРЕСА_1 вибула із комунальної власності територіальної громади м. Дніпра на користь ОСОБА_2 на підставі неіснуючого рішення органу приватизації. Вказувала на те, що оскільки останнім набувачем вказаної квартири є ОСОБА_1 , то належним способом захисту прав територіальної громади м. Дніпра є вимога до нього про витребування такої квартири у комунальну власність.
З огляду на викладене, просила суд витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради квартиру АДРЕСА_1 .
У серпні 2024 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про застосування позовної давності, в якій вказав, що спірна квартира вибула із володіння позивача ще у 2018 році, а позов подано лише 2024 році.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2024 року у складі судді Цитульського В. І. у задоволенні позову Дніпровської міської ради відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів наявність суспільного інтересу для втручання у право добросовісного набувача на мирне володіння спірним майном.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задоволено. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов Дніпровської міської ради задоволено. Витребувано від ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1582429712101). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради судовий збір в розмірі 16 418,63 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позовних вимог Дніпровської міської ради, апеляційний суд виходив із того, що оскільки спірна квартира вибула із комунальної власності територіальної громади міста Дніпра на підставі неіснуючого рішення органу приватизації, тобто поза волею її власника, то вказане нерухоме майно підлягає витребуванню у добросовісного набувача ОСОБА_1 на підставі положень статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Також апеляційний суд дійшов висновку про те, що у цій справі втручання у право мирного володіння спірним майном добросовісного набувача ОСОБА_1 є законним в контексті положень національного законодавства; переслідує «суспільний, публічний» інтерес (обґрунтований позивачем), при цьому буде дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та приватними інтересами відповідача, а отже, таке втручання буде законним та справедливим у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенції).
Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про те, що з огляду на дату, коли позивачеві повинно було стати відомо про порушення його прав, дату звернення позивача із цим позовом до суду, норми статей 256, 257, 258, пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, позовна давність щодо вимог про витребування майна із чужого незаконного володіння позивачем у цій справі не пропущена.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
16 квітня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Турчанінов І. Ю., через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2024 року у цій справі.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц, від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц та у постановах Верховного Суду від 02 серпня 2023 року у справі № 308/8629/19, від 02 травня 2023 року у справі № 522/8398/17, та інших (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України). Крім того, заявник посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права щодо питання належного дослідження всіх зібраних у справі доказів.
Сервисы для юристов