ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 603/102/25
провадження № 61-16431св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Бучацька окружна прокуратура Тернопільської області в інтересах держави в особі Монастириської міської ради,
відповідачі: ОСОБА_1 , Фермерське господарство «Калина Лошнівська»,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Монастириської міської ради до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Калина Лошнівська», третя особа - ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння
за касаційною скаргою заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури на ухвалу Монастириського районного суду Тернопільської області від 16 вересня 2025 року у складі судді Пасічник А. З. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року у складі колегії суддів: Хоми М. В., Гірського Б. О., Костіва О. З.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2025 року Бучацька окружна прокуратура Тернопільської області звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила витребувати на користь Монастириської міської територіальної громади в особі Монастириської міської ради Тернопільської області з незаконного володіння відповідачів земельну ділянку загальною площею 0,8524 га, кадастровий номер 6124289200:01:004:0412, для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах населеного пункту с. Лядське Чортківського району Тернопільської області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилався на те, що спір виник унаслідок неправомірного передання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,8524 га, кадастровий номер 6124289200:01:004:0412, розташованої в межах населеного пункту с. Лядське, на підставі рішень Лядської сільської ради Монастириського району Тернопільської області від 22 жовтня 2020 року № 338 та від 20 листопада 2020 року № 353, які взагалі не приймались, а депутати за них не голосували.
На підставі договору купівлі-продажу від 02 травня 2024 року ОСОБА_2 відчужила зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 .
Враховуючи зазначене, прокурор просив позов задовольнити.
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
Монастириський районний суд Тернопільської області ухвалою від 05 вересня 2025 року позовну заяву залишив без руху та надав строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання копії ухвали, а саме: для надання до суду позовної заяви із чітко визначеними підставами заявленого позову в частині кваліфікації володільця майна, до якого пред`явлений позов, добросовісним або недобросовісним набувачем, та у випадку посилання на те, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, прокурору належить виконати вимоги абзацу другого частини четвертої статті 177 ЦПК України шляхом долучення до позову документів, що підтверджують унесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що, звертаючись з позовною заявою до суду, прокурор визначив підставами позову взаємовиключні обставини в частині оцінки ОСОБА_1 одночасно добросовісним і недобросовісним набувачем спірної земельної ділянки. Зі змісту позовної заяви видно, що позивач посилається на те, що відповідачка повинна була знати про той факт, що спірна земельна ділянка вибула із комунальної власності незаконно, що свідчить про недобросовісність набувача майна, і водночас вважає, що цю земельну ділянку слід витребувати у добросовісного набувача, та посилається на відповідну судову практику Верховного Суду і застосування до спірних правовідносин одночасно статей 387 та 388 ЦК України.
Такого протиріччя на момент звернення до суду із позовною заявою не повинно існувати, оскільки закон передбачив додаткові вимоги до переліку документів, що додаються до позовної заяви, у разі подання позову прокурором про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь територіальної громади, визначивши те, що до такого позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.
Суд першої інстанції, врахувавши норми Закону України від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (далі - Закон № 4292-ІХ), які мають зворотну дію в часі, вважав, що прокурору у цій справі необхідно чітко визначити підстави позову та у випадку посилання на добросовісність набувача спірного нерухомого майна, йому належить виконати вимоги абзацу другого частини четвертої статті 177 ЦПК України шляхом долучення до позову документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Монастириський районний суд Тернопільської області ухвалою від 16 вересня 2025 року позовну заяву залишив без розгляду.
Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що позивач не усунув недоліків позовної заяви у встановлений строк, зокрема не визначив чітко, чи є відповідач добросовісним чи недобросовісним набувачем, що унеможливило застосування абзацу другого частини четвертої статті 177 ЦПК України та не дозволило суду оцінити підстави позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Сервисы для юристов