Постанова
Іменем України
25 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 521/2967/23
провадження № 61-12838св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючий - Крат В. І. (суддя-доповідач),
судді: Гудима Д. А., Дундар І. О., Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - державне підприємство «Адміністрація морських портів України»,
третя особа - професійна спілка робітників морського транспорту України,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 грудня 2024 року в складі судді: Роїк Д. Я. та постанову Одеського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року в складі колегії: Сегеди С. М., Драгомерецького М. М., Комлевої О. С.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ДП «Адміністрація морських портів України», третя особа - професійна спілка робітників морського транспорту України, про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов мотивований тим, що він працював в ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрація Херсонського МП) на посаді провідного фахівця з питань цивільного захисту відділу мобілізаційної роботи та цивільного захисту ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрації Херсонського МП).
29 грудня 2022 року на підставі наказу № 222-к від 28 грудня 2022 року позивача було звільнено з роботи за пунктом 6 частиною першою статті 41 КЗпП України у зв`язку з неможливістю забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв`язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій, відповідно до наказу від 15 грудня 2022 року № 53-ОП «Про припинення трудових договорів з працівниками».
Позивач вважав, що його звільнення є незаконним, проведено з чисельними порушеннями процедури звільнення, оскільки роботодавець у порушення частини третьої статті 41 КЗпП України не забезпечив можливість переведення його на іншу роботу та у день звільнення, а саме 29 грудня 2022 року у порушення частини першої статті 47 КЗпП України не видав належним чином копію наказу про звільнення та письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні. Позивач від можливості переведення на іншу роботу не відмовлявся, хоча в повідомленні про заплановане вивільнення було зазначено про необхідність повідомити роботодавця про відмову від переведення на вакантну посаду.
Оскільки позивач є членом професійної спілки робітників морського транспорту України з перебуванням на обліку в первинній профспілковій організації Херсонського МП, то відповідно до статті 22 Закону України «Про професій спілки, їх права та гарантії діяльності», пункту 2.20 Галузевої угоди у сфері морського транспорту (застосування яких не обмежено у період дії воєнного стану), роботодавець, який планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру, повинен завчасно надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. Ці вимоги закону, відповідач проігнорував.
Обов`язковою умовою для звільнення у зв`язку з неможливістю забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв`язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій є обґрунтована неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором та трудовою функцією, яка безпосередньо пов`язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. Натомість у відповідача була відсутня обґрунтована об`єктивна неможливість забезпечити його в подальшому роботою.
На дату звільнення позивача дія трудового договору з ним була призупинена відповідачем, хоча відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що призупинення дії трудового договору-це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором. Припинення простою та натомість призупинення трудових договорів (наказ від 10 травня 2022року № 28-ОП «Про припинення простою та призупинення дії трудових договорів з працівниками Філії під час воєнного стану», введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року), відповідно до частини першої статті 13 вказаного вище Закону знімає з роботодавця обов`язок забезпечувати працівників роботою і виключає можливість звільнення працівників за пунктом 6 частини першої статті 41 КЗпП України - без належних обґрунтувань та доказів об`єктивної неможливості забезпечити в подальшому працівника роботою, у зв`язку з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Наказ Мінінфраструктури від 28 квітня 2022 року № 256 «Про закриття морських портів» - передбачає закриття саме портів, а не філій ДП «АМПУ», і на строк до відновлення контролю над зазначеними морськими портами (контроль над портом на дату його звільнення, як відомо, відновлено). Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75, як підстава для вивільнення працівників не застосовується до трудових правовідносинах. При цьому, розташування ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрація Херсонського МП) на території , віднесеної до переліку таких, де вилися бойові дії не є підставою для звільнення працівників за пунктом 6 частини першої статті 41 КЗпП України.
ОСОБА_1 з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
скасувати пункту 1 Наказу про припинення трудових договорів з працівниками від 15 грудня 2022 року № 53-ОП в частині звільнення ОСОБА_1
скасувати наказ № 222-к (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 від 28 грудня 2022 року;
поновити його на посаді провідного фахівця з питань цивільного захисту відділу мобілізаційної роботи та цивільного захисту ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрації Херсонського МП),
стягнути на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 грудня 2022 року по дату ухвалення рішення включно, з урахуванням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів;
стягнути суму сплаченого судового збору та допустити негайне виконання рішення в частині поновлення його на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один календарний місяць у розмірі 24 351,21 грн.
Сервисы для юристов