Постанова
Іменем України
25 лютого 2026 року
м. Київ
Справа № 357/1627/24
Провадження № 61-6377св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,
учасниками якої є:
позивачка - ОСОБА_1 (далі - позивачка), інтереси якої представляє адвокат Король Павло Васильович (далі - адвокат позивачки),
відповідач - ОСОБА_2 (далі - відповідач), інтереси якого представляє адвокат Єфремова Ірина Іванівна (далі - адвокат відповідача),
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Служба у справах дітей та сім`ї Сквирської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Маловільшанської сільської громади,
про позбавлення батьківських прав
за касаційною скаргою відповідача на постанову Київського апеляційного суду від 9 квітня 2025 року, яку ухвалила колегія суддів у складі Таргоній Д. О., Голуб С. А., Слюсар Т. А.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1) Вступ
1. Сторонами спору є мати та батько двох синів. Мати звернулася до суду з вимогою позбавити батька батьківських прав відносно дітей. Стверджувала, що він ухиляється від виконання покладених на нього батьківських обов`язків, не займається вихованням дітей, не надає кошти на їхнє утримання, а молодшого сина не забрав з пологового будинку.
2. Суд першої інстанцій відмовив у задоволенні позову та попередив відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей. Вважав, що немає підстав для застосування такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав.
3. Апеляційний суд скасував це рішення й ухвалив нове - про задоволення позову. Керувався тим, що такий висновок суду відповідає інтересам дітей, а позивачка довела передбачені законом підстави для позбавлення відповідача батьківських прав.
4. Відповідач із постановою апеляційного суду не погодився. У касаційній скарзі стверджував, зокрема, що бажає брати участь у вихованні дітей і спілкуватися з ними, проте існують обставини, які ускладнюють таку можливість, і їх апеляційний суд не врахував.
5. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на питання про те, чи є позбавлення відповідача батьківських прав пропорційним меті захисту якнайкращих інтересів його синів. Вирішив, що за встановлених судами попередніх інстанцій обставин такий захід втручання у право батька на повагу до його сімейного життя є непропорційним означеній меті. Те, що він не забрав молодшого сина з пологового будинку, не може бути підставою позбавлення батьківських прав щодо цієї дитини, бо її додому забрала позивачка, тобто не покинули у пологовому будинку. Суди не встановили сукупності обставин, які б з огляду на тривалість неналежного виконання відповідачем батьківських обов`язків дозволяли виснувати про його безумовне умисне ухилення від їхнього виконання щодо виховання синів, а саме не встановили фактів, які би засвідчили остаточне та свідоме самоусунення від виконання цих обов`язків, втрату інтересу до участі у вихованні й утриманні дітей, відсутність наміру відновити з ними стосунки. Тому оскаржену постанову апеляційного суду скасував і залишив у силі рішення суду першої інстанції.
(2) Зміст позовної заяви
6. У грудні 2022 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила позбавити відповідача батьківських прав відносно їхніх синів - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - старший син), та ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - молодший син). Мотивувала так:
6.1. У шлюбі в сторін народилися двоє синів. 13 березня 2018 року шлюб розірвав Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
6.2. 3 січня 2017 року цей суд ухвалив рішення, згідно з яким стягнув із відповідача аліменти на старшого сина, а 23 січня 2017 року - рішення про стягнення з відповідача аліментів на молодшого сина. Аліменти відповідач не сплачує в повному обсязі. Станом на 29 грудня 2023 року заборгованість за ними становила 14 600,00 грн.
6.3. 11 жовтня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області ухвалив рішення, згідно з яким стягнув із відповідача на користь позивачки 151 002,67 грн пені за прострочення сплати аліментів на синів.
6.4. Відповідач не бере участі у вихованні дітей, не піклується про їхній фізичний і духовний розвиток, не цікавиться станом здоров`я, успіхами у навчанні, морально та матеріально їх не підтримує. Діти не отримують від нього подарунків на день народження. Крім того, відповідач не забрав молодшого сина з пологового будинку.
6.5. Після розірвання шлюбу позивачка разом із дітьми проживають із ОСОБА_5 (далі - вітчим), якого сини вважають татом.
(3) Зміст рішення суду першої інстанції
7. 25 вересня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову та попередив відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання синів. Мотивував так:
7.1. Позивачка не довела, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків.
Сервисы для юристов