Постанова ВССУ від 25.02.2026 року у справі №127/17561/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року

м. Київ

справа 127/17561/24

провадження № 61-13918 св 25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Якименко Юлія Олексіївна,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

треті особи: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інна Анатоліївна, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Подолян Ольга Олександрівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Якименко Юлії Олексіївни, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 червня 2025 року

у складі судді Вохмінової О. С. та постанову Вінницького апеляційного суду

від 09 жовтня 2025 року у складі колегії суддів: Копаничук С. Г., Голоти Л. О.,

Оніщука В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Скутельник І. А., приватний нотаріус

Подолян О. О., про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що її діду - ОСОБА_5 , і бабі - ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належала квартира

АДРЕСА_1 . Їхній син, а її батько, помер, а тому дід і баба вирішили залишити їй нерухомість і 10 квітня 2009 року ОСОБА_5 і ОСОБА_6 склали на її користь спільний заповіт подружжя, посвідчений приватним нотаріусом, згідно з яким вони заповіли їй все належне їм на праві власності майно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 . На день її смерті вона була неповнолітньою, їй виповнилося 16 років.

ОСОБА_5 проживав один у вищевказаній квартирі, а потім одружився

і проживав разом із ОСОБА_4 .

У 2017 році ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом про визнання заповіту недійсним. Цей позов було мотивовано тим, що він хотів залишити все своє майно новій дружині, але за наявності попереднього спільного заповіту подружжя він, як власник квартири, не міг розпорядитися відповідним майном.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 грудня 2020 року позов ОСОБА_5 залишено без розгляду (справа № 127/5061/17).