ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2026 року
м. Київ
справа № 592/12916/25
провадження № 61-3245св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Петрова Є. В.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Карпенко С. О., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Турченко Сергій Петрович, на рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 14 листопада 2025 року у складі судді Шияновської Т. В. та постанову Сумського апеляційного суду від 14 лютого 2026 року у складі колегії суддів Петен Я. Л., Собини О. І., Замченко А. О. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування втраченого заробітку, майнової та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (далі - ПрАТ «СГ «ТАС»), у якому просила:
- стягнути з ПрАТ «СГ «ТАС» на її користь страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 8 456,14 грн;
- стягнути з ОСОБА_2 на її користь:
відшкодування моральної шкоди у розмірі 591 543,86 грн;
відшкодування майнової шкоди у вигляді витрат, пов`язаних із доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого в закладах охорони здоров`я, медичним доглядом, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів за грудень 2024 року та березень-липень 2025 року, у сумі 371 986,28 грн;
відшкодування втраченої додаткової винагороди з розрахунку до 10 000,00 грн на місяць за період з 15 квітня 2024 року до 18 травня 2025 року у сумі 131 139,83 грн;
відшкодування втраченої додаткової винагороди з розрахунку 30 000,00 грн на місяць за період з 19 травня 2025 року до 31 серпня 2025 року у сумі 102 580,00 грн;
відшкодування втраченого середнього заробітку за період з 05 квітня 2025 року до 31 серпня 2025 року у сумі 159 495,00 грн.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що 12 квітня 2024 року близько 08 год 05 хв у місті Суми на вулиці Ковпака поблизу будинку № 59/4 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «MERCEDES-BENZ 208D Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Унаслідок порушення останнім Правил дорожнього руху її малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав тяжкі тілесні ушкодження, зокрема закриту черепно-мозкову травму, дифузний забій головного мозку тяжкого ступеня, наслідки важкого гіпоксично-ішемічного ураження головного мозку, кому ІІ ступеня, судомний синдром, синдром спастичного тетрапарезу, перелом правого плечового суглоба та інші тяжкі ушкодження.
Ковпаківський районний суд міста Суми вироком від 12 грудня 2024 року у справі № 592/11230/24, який на момент звернення з цим позовом не набрав законної сили, визнав ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Цим же вироком частково вирішено цивільний позов ОСОБА_1 в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_3 та стягнуто з ПрАТ «СГ «ТАС» страхове відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням і реабілітацією потерпілого, у розмірі 152 708,46 грн, страхове відшкодування шкоди, пов`язаної зі стійкою втратою його працездатності, у розмірі 144 000,00 грн, а також відшкодування моральної шкоди у розмірі 14 835,40 грн. Крім того, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 12 136,00 грн майнової шкоди та 470 164,60 грн моральної шкоди, завданої малолітньому потерпілому.
Зазначала, що після ухвалення зазначеного вироку її син продовжував проходити лікування та реабілітацію в медичних закладах і за місцем проживання, а понесені нею витрати на лікування, медичний догляд, реабілітацію та придбання лікарських засобів за грудень 2024 року та березень-липень 2025 року становили 371 986,28 грн, які не були охоплені сумами, стягнутими вироком суду.
Також позивач вказувала, що з 07 листопада 2015 року проходить службу в Національній поліції України на посаді старшого інспектора ситуаційного відділу управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Сумській області. Унаслідок тяжкого каліцтва сина вона була змушена здійснювати постійний сторонній догляд за ним, у зв`язку з чим перебувала на лікарняних та у різних видах відпусток.
За твердженням позивача, це призвело до втрати нею частини грошового забезпечення, а саме додаткової винагороди у сумі 131 139,83 грн за період з 15 квітня 2024 року до 18 травня 2025 року, додаткової винагороди у сумі 102 580,00 грн за період з 19 травня 2025 року до 31 серпня 2025 року, а також середнього заробітку за час перебування у відпустці для догляду за дитиною з інвалідністю підгрупи «А» за період з 05 квітня 2025 року до 31 серпня 2025 року у сумі 159 495,00 грн. Зазначені суми вона вважала збитками, завданими неправомірними діями відповідача.
Крім того, позивач посилалася на те, що дорожньо-транспортна пригода спричинила їй значні моральні страждання, пов`язані з тяжким станом здоров`я сина, який тривалий час перебуває в комі, потребує штучної вентиляції легень, спеціального харчування та постійного догляду. На її думку, моральна шкода полягає у постійному емоційному виснаженні, переживаннях за життя та здоров`я дитини, втраті звичного способу життя, невизначеності майбутнього та необхідності цілодобового догляду за сином.
Сервисы для юристов