Постанова ВССУ від 24.06.2026 року у справі №500/6757/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року

м. Київ

справа № 500/6757/18

провадження № 61-9059св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Ситнік О. М.

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 12 червня 2025 року в складі колегії суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р. Д., Сегеди С. М.

усправі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення часток у спільній сумісній власності на земельну ділянку та

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулися до суду з указаним позовом, у якому просили:

- провести реальний поділ земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 5110600000:01:026:0483, площею 0,092 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за варіантом № 2 висновку експерта від 10 лютого 2023 року № 03/79-2022;

- виділити у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0095 га з виходом на АДРЕСА_1 , зовнішні межі якої визначаються за наведеними у таблиці 5 координатами їх точок повороту відносно пунктів державної геодезичної мережі в системі координат 1963 року висновку експерта № 03/79-2022 за результатами судової земельно-технічної, оціночно-земельної експертизи в цивільній справі № 500/6757/18 від 10 лютого 2023 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , визнавши за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на цю земельну ділянку;

- виділити у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0346 га з виходом (виїздом) на АДРЕСА_1 , зовнішні межі якої визначаються за наведеними у таблиці 5-1 координатами їх точок повороту відносно пунктів державної геодезичної мережі в системі координат 1963 року висновку експерта № 03/79-2022 за результатами судової земельно-технічної, оціночно-земельної експертизи в цивільній справі № 500/6757/18 від 10 лютого 2023 року, визнавши за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на цю земельну ділянку;

- припинити між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 5110600000:01:026:0483, площею 0,092 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

09 липня 2024 року рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 задоволено частково.

Проведено реальний поділ земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 5110600000:01:026:0483, площею 0,092 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Виділено у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0095 га з виходом на АДРЕСА_1 , зовнішні межі якої визначаються за наведеними у таблиці 5 координатами їх точок повороту відносно пунктів державної геодезичної мережі в системі координат 1963 року висновку експерта № 03/79-2022 за результатами судової земельно-технічної, оціночно-земельної експертизи в цивільній справі № 500/6757/18 від 10 лютого 2023 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Виділено у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0346 га з виходом (виїздом) на АДРЕСА_1 , зовнішні межі якої визначаються за наведеними у таблиці 5-1 координатами їх точок повороту відносно пунктів державної геодезичної мережі в системі координат 1963 року висновку експерта № 03/79-2022 за результатами судової земельно-технічної, оціночно-земельної експертизи в цивільній справі № 500/6757/18 від 10 лютого 2023 року.

Припинено між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із кадастровим номером 5110600000:01:026:0483, площею 0,092 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд першої інстанції керувався тим, що другий варіант поділу земельної ділянки, за яким просять поділити земельну ділянку позивачі, є найменш обтяжливим серед запропонованих експертом варіантів поділу земельної ділянки для сторін в справі, оскільки інші варіанти поділу передбачають встановлення земельного сервітуту на користь відповідачки. Такий варіант поділу земельної ділянки забезпечить дійсне вирішення у дієвій спосіб спору, що виник та існує між сторонами та існування якого позбавляє їх можливості спільно використовувати єдиний об`єкт нерухомості без його поділу в натурі.

Суд зробив висновок про те, що, приймаючи до уваги необхідність здійснення взаємних виплат сторін спору одна одній, а також ураховуючи те, що різниця між сумою, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 й сумою, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , складає 183 091,00 грн, та ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 липня 2024 року прийнято відмову від позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 у частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошової компенсації в сумі 183 091,00 грн, а провадження в цій частині позову закрито, відсутні підстави щодо стягнення компенсації.

12 червня 2025 року постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 липня 2024 року скасовано та ухвалено постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення часток у спільній сумісній власності на земельну ділянку, залишено без задоволення.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.Позивачами не доведено належним чином обґрунтованість підстав позову. Натомість відповідачкою повністю спростовані підстави позову. Заперечуючи проти позову, ОСОБА_3 стверджувала, що на підставі рішення Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 12 березня 2009 року № 341 житлове приміщення на АДРЕСА_1 було виключено зі складу житлового фонду і дозволено реконструкцію під магазин. Позивачі здійснили реконструкцію житлового приміщення під магазин, а в експлуатацію його не здали. Позивачі мають намір провести реальний поділ земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), однак житлового будинку там немає. За державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ОД № 039984 земельна ділянка площею 0,0920 га належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . На підставі рішення Ізмаїльського міськрайонного суду від 22 квітня 2008 року в справі № 2-2606/08 право власності на земельну ділянку зареєстровано лише за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , стосовно ОСОБА_4 припинено право власності на земельну ділянку; частка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку не була оформлена. Суд першої інстанції не продемонстрував відповідачці, що вона була почута та не надав детальної відповіді на її аргументи.

Апеляційний суд вказав, що на земельній ділянці, яка виділяється ОСОБА_3 , знаходяться загальні каналізаційні колодязі, водопровід, 1/2 частка входу в підвал літ. «В» та підвал «в», які належать позивачам, вартістю 65 372,00 грн, загальні ворота для в`їзду, зокрема і в гараж позивачів. За рішенням суду ОСОБА_3 має сплатити позивачам грошову компенсацію вартості 0, 014 га земельної ділянки в розмірі 131 199,00 грн. Під час вирішення питання про виділ частки суд першої інстанції фактично позбавив відповідачку права власності на сарай літ. «К» вартістю 3 247,00 грн та сарай літ. «Л» вартістю 10 233,00 грн, оскільки запропонована компенсація не була внесена на депозитний рахунок суду або судової адміністрації. Виділ позивачам частки із спільної сумісної власності відповідно до другого варіанту експертизи суттєво порушує права відповідачки ОСОБА_6 на подальше оформлення права власності на виділену їй частку земельної ділянки й можливе відчуження будинку в майбутньому.