Постанова
Іменем України
24 червня 2026 року
м. Київ
справа № 372/6588/24
провадження № 61-3546св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючий - Крат В. І. (суддя-доповідач),
судді: Гудима Д. А., Дундар І. О., Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Обухівська міська рада Київської області,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 жовтня 2025 року у складі судді: Рабчуна Р. О., та постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року в складі колегії: Верланова С. М., Невідомої Т. О., Нежури В. А.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 , Обухівської міської ради Київської області, третя особа - ГУ Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, про визнання незаконним і скасування рішення міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, скасування державної реєстрації земельної ділянки у державному земельному кадастрі.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є спадкоємицею земельних ділянок у місті Обухів Київської області, право власності на які вона набула після смерті матері.
Вказувала, що межі ділянок були погоджені ще у 2002 році із сусідами, зокрема з чоловіком відповідачки ОСОБА_2 . Проте оформити спадщину та зареєструвати право власності позивачка не може, оскільки кадастровий реєстратор відмовив у реєстрації через накладання її ділянок на новоутворену земельну ділянку площею 0,0944 га (кадастровий номер 3223110100:01:047:0150), сформовану у 2021 році на підставі рішення Обухівської міської ради № 450/91-17-VIII та надану у власність ОСОБА_2 .
Позивачка вважала, що вказане рішення ради незаконним, оскільки при його прийнятті міська рада не перевірила наявність уже існуючих приватних земель у кварталі забудови, а ТОВ «Виробничий центр ДЗК» при виготовленні проекту землеустрою не врахувало її спадкові ділянки. Це призвело до накладання меж і фактичного блокування реалізації її спадкових прав.
ОСОБА_1 просила:
визнати незаконним та скасувати рішення Обухівської міської ради № 450/91-17-VIII від 25 листопада 2021 року про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0944 га для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1
скасувати державну реєстрацію у державному земельному кадастрі земельної ділянки загальною площею 0,0944 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 3223110100:01:047:0150, що зареєстрована за ОСОБА_2 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 02 жовтня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
вимога про скасування рішення Обухівської міської ради № 450/91-17-VIII від 25 листопада 2021 року вже розглядалася в іншій цивільній справі. 12 липня 2024 року рішенням Обухівського районного суду Київської області (справа № 372/5778/23) в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Обухівська міська рада Київської області, про скасування рішення було відмовлено в повному обсязі. У справі № 372/6588/24 судом зазначалося, що оскаржуване рішення ухвалено відповідно до повноважень органу місцевого самоврядування та не порушує законних прав і інтересів третіх осіб. Обставини, на які посилається позивачка у новому позові, не містять нових фактів чи доказів, які б могли змінити висновки попереднього судового рішення. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 липня 2025 року у справі № 372/5778/23 набрало законної сили. Фактично позивачка, подаючи новий позов, намагається домогтися перегляду остаточного рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 липня 2025 року у справі № 372/5778/23, що є недопустимим;
звертаючись із позовом, позивачка зобов`язана довести, яким чином рішенням Обухівської міської ради 17 сесії восьмого скликання № 450/91-17-VIII від 25 липня 2021 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», порушує її права та законні інтереси, а суд, в свою чергу, має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. На підтвердження права власності на земельну ділянку позивачкою не надано правовстановлюючого документа. Зі змісту позовної заяви чітко не зрозуміло яке право позивачки було прямо порушено діями відповідачки чи діями органу місцевого самоврядування;
накладення меж земельних ділянок не доведено належними та допустимими доказами. Оскільки позивач не набула права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , вона не має жодних законних підстав вимагати захисту її порушеного права, оскільки підстав для виникнення такого права не існує. Верховний Суд у постанові від 29 лютого 2018 року у справі № 910/21160/16 зазначив, що право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути тільки порушено у майбутньому і щодо якого не відомо, буде воно порушено чи ні. Спосіб захисту права шляхом подання позову з метою запобігання порушення права користування земельною ділянкою не відповідає заявленим позивачем вимогам про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування. Таким чином позивачка не мала права на позов, що є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. У випадку, якщо порушення права не відбулось і є підстави вважати, що його право буде порушено позивач мав право звернутися до суду з вимогою про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, з вимогою про заборону вчинення дій, які можуть порушити його право, з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню за умови, що є якщо є підстави очікувати їх наступ і є всі підстави вважати, що дії відповідних осіб неминуче призведуть до порушення його права;
обраний позивачкою спосіб захисту права не відповідає підставі заявленого нею позову і не ґрунтується на фактичних обставинах спору. У позовній заяві фактичною підставою позову визначено порушення права позивачки на володіння земельною ділянкою, однак будь-яких доказів на підтвердження саме цієї обставини позивачем суду не подавалось. Крім того, позивачка шляхом подання позову намагається захистити своє право володіння земельною ділянкою, однак позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою у цій справі не пред`являла, натомість просить за змістом позовних вимог позбавити і обмежити право власності інших осіб не будучи сама власницею, тому обраний спосіб захисту вочевидь не відповідає фактичним обставинам справи і не ґрунтується на законі. Недоведеними є посилання позову на порушення прав чи інтересів саме позивачки у спірних правовідносинах, які б підлягали судовому захисту, тому достатніх підстав для задоволення позову позивачки саме до цього відповідача не має;
Сервисы для юристов