ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2026 року
м. Київ
справа № 639/2634/20
провадження № 61-4531св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивачка за первісним позовом (відповідачка за зустрічним) - ОСОБА_1 ,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) - ОСОБА_2 ,
третя особа - державний нотаріус Другої Харківської міської державної нотаріальної контори Теленкова І. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року у складі колегії суддів Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила:
встановити порядок користування житловим будинком з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
виділити їй у користування житлові кімнати: літ. 1-6 площею 17,7 кв. м, літ. 1-7 площею 8,2 кв. м; надвірні будівлі вбиральня літ. «О», льох літ. «В», гараж літ. «Е», оглядова яма літ. «е»;
виділити в користування ОСОБА_2 : житлові кімнати літ 1-4 площею 10,1 кв. м, 1-5 площею 16,2 кв. м; надвірні будівлі льох літ. «К»;
у спільному користуванні співвласників залишити в будинку веранду літ. 1-1 площею 13,1 кв. м, кухню літ. 1-2 площею 8,9 кв. м, коридор літ. 1-3 площею 4,5 кв. м, ванну літ. 1-8 площею 8,9 кв. м, вбиральню літ. 1-9 площею 1,3 кв. м, коридор літ. 1-10 площею 2,9 кв. м; надвірні будівлі - навіс літ. «М», літній душ літ. «Л», яму вигрібну № 4, огорожу № 1, 2, 3, вимощення № 1;
зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 житловим будинком з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вселення до будинку, а саме в житлові приміщення літ. 1-6 площею 17,7 кв. м, літ. 1-7 площею 8,2 кв. м та передачі позивачці ключів від будинку.
Позов обґрунтовано тим, що її чоловік ОСОБА_3 , 1949 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06 липня 2019 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Харківської міської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1049, ОСОБА_1 належить 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . У свідоцтві про право на спадщину за заповітом зазначено, що на земельній ділянці розташований житловий будинок з прибудовами літ. «Ж-1», цегла, загальною площею 91,8 кв. м, житловою площею 52,2 кв. м з господарськими будівлями та спорудами: гараж літ. «Е», оглядова яма літ. «е», вбиральня літ. «О», льох літ. «В», «К» , навіс літ. «М». літній душ літ. «Л», яма вигрібна № 4, огорожа № 1, 2, 3, вимощення № 1.
Право власності у її чоловіка виникло на підставі дублікату свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого виконавчим комітетом Жовтневої районної ради м. Харкова 02 березня 1988 року, дублікат якого виданий виконавчий комітетом Жовтневої районної ради у м. Харкові 13 червня 2008 року. Підставою для видачі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок стало рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 травня 1989 року, згідно з яким розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 в порядку розділу спільного майна.
ОСОБА_4 була першою дружиною її чоловіка ОСОБА_3 . Відповідач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4 від першого шлюбу. За наявними даними ОСОБА_4 померла, на час смерті вона мешкала на АДРЕСА_1 . Таким чином, ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину після смерті матері.
На думку позивачки, відповідачу ОСОБА_2 відомо, що ОСОБА_3 помер, а вона прийняла спадщину після його смерті. Однак ОСОБА_2 перешкоджає їй увійти до будинковолодіння та користуватися ним, у зв`язку з чим ОСОБА_1 зверталась до органів поліції з питання усунення перешкод у користуванні частиною будинковолодіння, яка їй належить на праві власності.
Під час оформлення права власності в порядку спадкування за заповітом був виготовлений технічний паспорт станом на 04 червня 2019 року, з якого вбачається, що відповідачем здійснено часткове перепланування житлових приміщень, щоб житловими приміщеннями могли користуватися два співвласника. Житловий будинок складається з таких приміщень: веранда літ 1-1 площею 13,1 кв. м, кухня літ 1-2 площею 8,9 кв. м, коридор літ. 1-3 площею 4,5 кв. м, житлова літ 1-4 площею 10,1 кв. м, житлова 1-5 площею 16,2 кв. м, житлова літ. 1-6 площею 17,7 кв. м, житлова 1-7 площею 8,2 кв. м, ванна літ. 1-8 площею 8,9 кв. м, вбиральня літ. 1-9 площею 1,3 кв. м, коридор літ. 1-10 площею 2,9 кв. м, а також із господарських будівель та споруд: гараж літ. «Е», оглядова яма літ. «е», вбиральня літ. «О», льох літ. «В», «К» , навіс літ. «М», літній душ літ. «Л», яма вигрібна № 4, огорожа № 1, 2, 3, вимощення № 1. Позивачка вважала, що встановлення порядку користування будинковолодінням не порушить прав його іншого співвласника та повною мірою захистить її право на користування своєю власністю.
У червні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа - державний нотаріус Другої Харківської міської нотаріальної контори Теленкова І. В., про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що спірне будинковолодіння належало на праві спільної власності в рівних частках по 1/2 частині його матері ОСОБА_4 на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 травня 1989 року та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 02 березня 1988 року ЖЕО Жовтневого району м. Харкова.
Сервисы для юристов