Постанова ВССУ від 22.07.2026 року у справі №761/45738/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року

м. Київ

справа № 761/45738/25

провадження № 61-5193св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Черняк Ю. В. (суддя - доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

заявниця - ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 ,

заінтересована особа - ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 березня 2026 року, постановлену в складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , звернулась до суду із заявою, заінтересована особа - ОСОБА_3 , про продовження обмежувального припису.

Заяву мотивовано тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2025 року у справі № 761/44907/24, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 20 березня 2025 року та постановою Верховного Суду від 29 травня 2025 року, частково задоволено її заяву про видачу обмежувального припису. Видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , яким встановлено такі заходи тимчасового обмеження його прав і покладено на нього такі обов`язки:

- заборонити наближатися на 100 м до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалих осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також до будь-якого іншого місця перебування постраждалих осіб;

- заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_2 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними.

В отриманому нею рішенні суду першої інстанції зазначено, що воно набрало законної сили 20 березня 2025 року. Строк дії припису становить 6 місяців, відповідно, термін його дії закінчився 20 вересня 2025 року.

Однак, ОСОБА_3 не дотримується встановлених судовим рішенням обмежень, умисно їх порушує, вживає заходи для з`ясування місця перебування її та малолітнього ОСОБА_2 , переслідування та контактування. Це вказує на вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого статтею 390-1 КК України - умисне невиконання обмежувального припису або непокора припису про заборону наближатися.

У зв`язку з цим вона була вимушена звернутися до Головного управління Національної поліції у м. Києві та Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, із заявами про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 390-1 КК України. Таким чином, обставини, що стали підставою для видачі обмежувального припису Шевченківським районним судом м. Києва у справі № 761/44907/24 стосовно кривдника ОСОБА_3 , не усунуто, а заходи строком на 6 місяців, раніше застосовані судом, є недостатніми для захисту дитини і заявниці від вчинення насильства кривдником.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 ,на підставі статті 350-6Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»,просила суд: продовжити обмежувальний припис на строк 6 місяців, щодо встановлених заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 та покладених на нього обов`язків рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2025 року у справі № 761/44907/24, зокрема:

? заборону наближатися на 100 м до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалих осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також до будь-якого іншого місця перебування постраждалих осіб;

? заборону ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_2 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

РішеннямШевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2025 року, ухваленим у складі судді Мальцева Д. О., у задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , відмовлено.

Мотивуючи рішення про відмову в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявниця не надала належних доказів продовження вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_3 . При цьому суд врахував закріплений у статті 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який поширюється також на справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (вчинення насильства в сім`ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми).

Оскільки обставин, які б вказували на загрозу або порушення ОСОБА_3 вимог раніше ухваленого рішення суду, не встановлено, а жодна зі сторін не вказала на останні конфліктні зустрічі, суд першої інстанції врахував відсутність ризиків, зазначивши, що самі по собі неприязні стосунки між колишнім подружжям не можуть бути підставою для продовження обмежувального припису.

При цьому районний суд зазначив, що відмова у задоволенні заяви не позбавляє ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , права на повторне звернення до суду за наявності відповідних правових підстав та у разі їх доведення належними і допустимими доказами.