ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2026 року
м. Київ
справа № 719/746/25
провадження № 61-5634св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавчий комітет Новодністровської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Радамовський Микола Миколайович, на постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 березня 2026 року у складі колегії суддів Кулянди М. І., Височанської Н. К., Одинака О. О., касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 08 січня 2026 року у складі судді Вербіцької М. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 березня 2026 року у складі колегії суддів Кулянди М. І., Височанської Н. К., Одинака О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав стосовно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 29 грудня 2023 року між сторонами укладено шлюб, у якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дочка ОСОБА_3 .
Новодністровський міський суд Чернівецької області рішенням від 11 лютого 2025 року у справі № 719/65/25 шлюб між сторонами розірвав, стягнув з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини до досягнення нею повноліття та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.
Новодністровський міський суд Чернівецької області рішенням від 29 квітня 2025 року у справі № 719/227/25 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини задовольнив. Позивач проти позову не заперечував.
Вказує, що після розлучення сторони не спілкуються, а їхня дочка постійно проживає з нею. Відповідач до дочки не приходить, не проявляє ніякого інтересу та не бере участі у вихованні, водночас саме позивачка повністю опікується інтересами і потребами дитини, піклується про неї та займається вихованням. Віддає дитині усі свої любов і турботу, велику увагу приділяє її розвитку та здоров`ю.
Відповідач не бачив дитину з народження, ніяким чином не піклується про неї, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами дитини та станом її здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти - тобто створено умови, які тільки шкодять інтересам дівчинки.
Позивачка зазначала, що у матеріалах справи про визначення місця проживання дитини наявні медичні довідки, які підтверджують, що у відповідача наявні психічні розлади, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 164 СК України є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав.
З урахуванням викладеного, просила суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирішити питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Новодністровський міський суд Чернівецької області рішенням від 08 січня 2026 року у задоволенні позову відмовив.
Додатковим рішенням Новодністровського міського суду Чернівецької області від 21 січня 2026 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є крайнім заходом та не відповідатиме інтересам дитини, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків стосовно дочки.
Суд відхилив доводи позивачки щодо неадекватного ставлення відповідача до дитини внаслідок наявного у нього психічного розладу, оскільки психічна хвороба сама собою не є підставою для позбавлення батьківських прав, а може бути такою підставою лише тоді, коли вона призводить до відмови батьків від виконання своїх обов`язків, жорстокого поводження з дитиною, що має бути підтверджено.
У цій справі таких обставин не встановлено.
Місцевий суд зазначив, що підстави для позбавлення батьківських прав, які зазначені в статті 164 СК України, є вичерпними, і жодні інші обставини не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав одного з батьків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Також просила скасувати додаткове рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 21 січня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_5 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити в повному обсязі.
Чернівецький апеляційний суд постановою від 25 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 08 січня 2026 року - без змін.
Сервисы для юристов